Другого вересня у Жовківському замку відбулося засідання Вченої ради Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького під головуванням генерального директора Тараса Возняка.

Про роботу інституції й підсумки наукового засідання повідомив сектор комунікації та зв’язків з громадськістю Галереї.

Головною темою порядку денного стали презентації фундаментальних академічних праць Бориса Шенгери та Тараса Возняка. Йшлося про каталоги «Барокова скульптура Галичини XVII–XVIII століть у колекції замку у Жовкві» та «Скульптура XIV–XVII століть з колекції замку в Олеську».

Тарас Возняк, відкриваючи засідання, зазначив: після кількох років напруженої праці Галерея видрукувала каталоги значного наукового рівня. Кожне видання складали з увагою до деталей і високими стандартами якості.

За його словами, нині жодна інша музейна установа України не проводить подібної системної каталогізації.

Перший том Бориса Шенгери, присвячений українській сакральній і світській скульптурі XVIII століття, вийшов у 2020 році. Тепер серію поповнили ще два томи. Роботу не зупиняють: у планах підготовка ще двох видань про пластику та її творців.

«Я пишаюся тим, що ми фактично продовжуємо працю колишнього головного зберігача фондів Ігоря Хомина», — сказав директор. Він нагадав: тоді каталоги виходили за підтримки польських партнерів. Сьогодні Галерея фінансує видання самостійно і відповідає за бездоганну якість.

Співавтор каталогів Борис Шенгера описав шлях підготовки книг і процитував давню латинську сентенцію: «Якщо вищі сили приречуть тебе на найсуворіші кари, нехай вони не засилають тебе на каторгу… Нехай вони змусять тебе писати словники та каталоги». Попри величезну напругу, ретельна робота з колекціями принесла важливі відкриття.

Дослідники уточнили походження багатьох пам’яток та повернули з небуття імена справжніх майстрів. Борис Шенгера підкреслив: атрибуція має не лише наукову вагу. Вона прямо впливає на ринкову й музейну цінність творів.

Дослідження «Барокова скульптура Галичини XVII–XVIII століть у колекції замку у Жовкві» готували одночасно з підготовкою замкової експозиції. Натомість робота «Скульптура XIV–XVII століть з колекції замку в Олеську» вийшла напередодні оновлення виставки в Олеському замку.

Ще одна подія Вченої ради — презентація каталогу «Софонісба Анґвісола. Портрет молодої патриціанки. Процес реставрації». У виданні — стаття Тараса Возняка про феномен італійської художниці у контексті європейського маньєризму.

Крім того, провідна зберігачка фондів Музею книги Соломія Вівчар підготувала ґрунтовну розвідку. Вона проаналізувала життєвий шлях мисткині, ренесансне середовище та художні риси представленого твору.

Окремий розділ каталогу склали нотатки реставраторки Лілії Волкової. У них детально описано етапи реставрації шедевра, що нині експонується у Палаці Потоцьких.

У своїй доповіді Соломія Вівчар також розповіла про біографію Анґвісоли, її виховання та наставників. Вона нагадала: мисткиня служила при дворі іспанського короля Філіпа ІІ і померла в Палермо у віці 96 років.

Про виставкову діяльність Галереї у 2026 році звітував головний зберігач фондів Михайло Кобрин.

Від початку року Галерея розгорнула 21 новий проєкт. Ще вісім виставок успішно перейшли з попереднього, 2025 року.

Серед знакових експозицій назвали «Володимир Дідушицький. In memoriam», «Порцелянова симфонія», «Іспанський Львів» та персональну виставку Андрія Сагайдаковського.

Сезон відкривали виставки Наталії Проданчук і Петра Сипняка. Відвідувачі також можуть оглянути твори Валерія Шматька, Єви Царук, Мирослава Отковича, Михайла Поживанова та Любомира Медвідя.

Крім названих авторів, на експозиціях представлено багато інших українських і польських майстрів.

Колектив Львівської національної галереї мистецтв невпинно реставрує, вивчає та повертає до культурного обігу цінні пам’ятки давнього й сучасного мистецтва.