Господарка Садового: чому у Львові досі не навели лад із укриттями
На балансі Львівської міської ради, за даними чиновників, налічується понад 5 тисяч укриттів — саме про це часто говорять у публічних звітах. Скільки з них було приведено до належного стану за останні роки? Сядьте зручніше — цифри можуть вас вразити. Детальніше — у матеріалі ІВ Четверта студія.
Мовою цифр
Начальник управління з питань цивільного захисту та територіальної оборони Львівської міськради Микола Яловий повідомив, що у Львівській громаді налічується понад 5 тисяч укриттів, однак ремонти проводять лише по кілька об’єктів щороку.
Посадовець уточнив, що у міській територіальній громаді перебуває 5 245 об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту. З них:
- 162 — спеціалізовані сховища,
- 12 — протирадіаційні укриття,
- 4 — споруди подвійного призначення,
- 5 067 — найпростіші укриття.
А далі — шокуючі цифри!
«Протягом 2023–2025 років у зазначених закладах відремонтували та облаштували 291 найпростіше укриття, де створили мінімальні комфортні умови (ремонт і облаштування систем водопостачання, каналізації, електропостачання, резервними джерелами живлення та водопостачання, вентиляцією, опаленням, засобами зв’язку і оповіщення, доступом до мережі Інтернет, місцями для сидіння)», — процитовано слова чиновника, повідомляє Дивись.Інфо.
На ці роботи витратили 105 мільйонів гривень.
Іншими словами: за три роки відремонтували 291 найпростіше укриття. Це фактично означає базове прибирання й елементарні роботи з відновлення — у кращому випадку. Навіть за такого сценарію це менше ніж 10% від загальної кількості укриттів. То що ж відбувається з рештою? Чому не проведено масштабні роботи? Чого ми чекаємо?
За три роки також оновили й модернізували лише 6 великих укриттів у різних районах Львова, що в сумі можуть прийняти 1 460 осіб під час тривоги. Ці споруди приведені до вимог протирадіаційних укриттів. На їхній ремонт місто спрямувало 21 мільйон гривень.
За словами Миколи Ялового, у межах міської програми передбачено ремонт ще шести захисних споруд цивільного захисту: мова про об’єкти на вулицях Зелена (два укриття), Стрийська, Навроцького, Півкола та Липинського.
У бюджеті на 2026 рік закладено 10 мільйонів гривень на ремонт укриттів.
І ще: як повідомляло Твоє місто з посиланням на керуючого справами виконкому міськради Євгена Бойка, станом на серпень 2025 року за 17 мільйонів гривень відремонтували п’ять великих укриттів, розрахованих загалом на понад 1,5 тисячі осіб.
За словами Євгена Бойка, з 2022 року Львівська міська рада спрямувала з бюджету громади 122 мільйони гривень на ремонт і облаштування укриттів.
Як повідомив речник ГУ ДСНС України у Львівській області Віталій Туровцев, станом на серпень 2025 року у Львові на обліку — 5 267 укриттів різного типу: 174 — спеціалізовані захисні споруди (з них 21 перебуває у власності Львівської громади), 3 — споруди подвійного призначення та 5 090 — найпростіші укриття.
За його словами, із 174 спеціалізованих сховищ наразі 124 потребують ремонту або оснащення і не здатні прийняти людей у разі небезпеки.
Постає логічне питання і до депутатського корпусу Львівської міської ради: чому ці роботи не були розпочаті раніше? Такі ремонти слід було ініціювати одразу після початку повномасштабного вторгнення.
Підвали закриті під час тривог
Підвали житлових будинків, які часто вважають найпростішими укриттями, мають відповідати мінімальним вимогам для тимчасового перебування людей. Однак більшість таких приміщень лишаються без належного облаштування — про це мешканці Львова роками повідомляють на міську «Гарячу лінію».
«Прошу перевірити стан укриття в 4-й лікарні на вул. Свєнціцького, 3. В доступі для людей — вузенький коридорчик з п’ятьма стільцями. Можливо, є й інші приміщення для пацієнтів, але для відвідувачів доступний ось цей простір у такому стані. Там, де передбачений аварійний вихід, під час тривоги другі двері часто зачинені на замок. Коли йдеш у це укриття під час тривоги, тебе запитують: «а куди ви йдете?», і здивування лише збільшується», — написала Наталія Євдокімова.
На запитання, хто несе відповідальність за належний стан найпростіших укриттів, Євген Бойко зазначив, що відповідальність покладається на мешканців через ОСББ або управляючі компанії.
«Найбільша частина укриттів у Львові — це підвали багатоквартирних будинків. Вони є об’єктом спільної власності мешканців. Тож саме мешканці через ОСББ або управляючі компанії мають опікуватися їхнім станом. Місто може надати консультації, підтримку та допомогу в організації робіт, але відповідальність залишається спільною», — підкреслив він.
Що стосується підземних паркінгів, то їхній доступ часто обмежений електронними замками та охороною. Це ускладнює доступ сторонніх осіб, проте робить паркінги зручними для мешканців конкретного будинку.
Варто додати, що до споруд подвійного призначення відносять і підземні переходи. Нещодавно голова ГО «Зручне місто» Юрій Тер-Арутюнян запропонував переоблаштувати такі переходи під укриття. На його думку, підземні переходи не повинні залишатися в сучасному Львові у звичному вигляді: їх слід замінювати на наземні переходи та, за потреби, пристосовувати під укриття з урахуванням безпеки та контролю за перебуванням людей у приміщенні.
Замість висновку
Формально у Львові укриттів вистачає, якщо орієнтуватися на офіційні дані. Проте залишається питання: куди пішли кошти на їхнє облаштування та чому за 4,5 роки війни вдалося привести до належного стану таку невелику частку укриттів?
ОЛЕГ ДОВГАНИК, ІВ ЧЕТВЕРТА СТУДІЯ
Створено за матеріалами: point-lviv.com.ua
