У четвер, 30 липня, у Львові відбудеться церемонія прощання з військовослужбовцями Олегом Іваськом, Романом Торбою та Олегом Курилом, які загинули, захищаючи Україну від російської агресії.

«Мерія просить львів’ян та гостей міста приєднатись до міської церемонії прощання та тимчасово відмовитися від розважальних заходів і святкувань у цей час», — йдеться у повідомленні ЛМР.

Панахида розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Після цього, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Поховають воїнів Олега Іваська та Романа Торбу на Личаківському цвинтарі, у полі почесних поховань № 87 (вул. Пасічна). Олега Курила буде поховано на Голосківському кладовищі, поле 34-В.

Біографічні довідки захисників

Олег Івасько (20.06.1993 – 24.05.2025). Корінний львів’янин.

Навчався у гімназії «Провесінь» Львівської міської ради. Згодом отримав фахову передвищу освіту у Львівському фаховому коледжі будівництва, архітектури та дизайну за спеціальністю «Архітектура та внутрішній інтер’єр». Вищу освіту здобув у Національному університеті «Львівська політехніка» за напрямком «Архітектура будівель і споруд». Працював архітектором у приватній компанії.

За словами рідних, Олег був спокійною, доброю, працьовитою і турботливою людиною. Він любив тварин, добре ставився до людей і завжди був готовий підтримати тих, хто цього потребував.

У 2024 році він став на захист Батьківщини від російського вторгнення. Служив на Донецькому напрямку у складі 5-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, захищаючи територіальну цілісність і суверенітет держави. У Олега Іваська залишилися дядько, хрещена та інші члени родини.

Роман Торба (16.09.1982 – 19.06.2025). Народився в селі Баличі Львівської області.

Отримав початкову освіту у Балицькому навчально-виховному комплексі «Загальноосвітній навчальний заклад І–ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області.

Проходив строкову службу в армії. Працював електромонтажником на підприємстві «Львівський автобусний завод» (ТОВ).

Родичі згадують Романа як добру, щиру, турботливу та ввічливу людину. Він дуже любив свою сім’ю і завжди допомагав матері. У вільний час доглядав сад і захоплювався малюванням.

У 2024 році Роман став на захист України від російської агресії. Він боровся за територіальну цілісність і суверенітет на Донеччині в складі 5-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ. У Романа Торби залишилися мати, брат, двоюрідні сестри, двоюрідний брат та інші родичі.

Олег Курило (16.12.1966 – 28.07.2026). Походив із села Циків Львівської області.

Навчався в Поповицькій гімназії Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області. Пізніше отримав військову освіту у Хмельницькому вищому артилерійському командному училищі.

Служив за призовом, а згодом проходив військову службу у складі військової частини А1853, де обіймав різні посади.

Рідні описують Олега як добру, щиру, турботливу, відповідальну та справедливу людину. Він вирізнявся лідерськими якостями, був наставником для інших, виховував у власних дітях любов до України та завжди підтримував людей власним прикладом. Мав чудове почуття гумору. У вільний час захоплювався спортом, зокрема футболом, любив читати та цікавився політичними питаннями.

З початком повномасштабного вторгнення росії Олег захищав Україну у складі 125-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

Він був відзначений численними нагородами та відзнаками. У Олега Курила залишилися дружина, дві доньки з родинами та близькі.