Михайло Пенцак, захисник з Великомостівської громади, загинув 5 вересня 2024 року. Смерть настала під час виконання бойового завдання в населеному пункті Часів Яр Бахмутського району Донецької області. Йому було 35 років.

Михайло народився в селі Боянець і навчався в Туринці. Після школи вступив до Технічного коледжу Національного університету «Львівська політехніка» та закінчив його 2009 року. Професійно працював у вугільній промисловості: на шахті «Зарічна», а з 2014 року — на шахті «Лісова». Там він працював гірником підземним прохідницького забою.

Колеги й знайомі пам’ятають його чесним, справедливим і доброзичливим. Вони кажуть, що він мав багато друзів, був сумлінним працівником і надійним товаришем. З часом головною справою його життя став захист України.

У 2020 році Михайло пішов до лав захисників у зоні АТО. За службу тоді він отримав медаль «Учасника АТО». З початком повномасштабного вторгнення служив у Лисичанську, а згодом — на бахмутському напрямку. Брав участь в обороні Бахмута від російських військ і був відзначений «За оборону міста Бахмут».

На фронті він виконував найскладніші завдання і завжди залишався вірним побратимам. Служив командиром відділення і командиром машини взводу технічної розвідки. Ті, хто воював поруч, розповідають, що він не раз приходив на допомогу. Його описують сміливим, надійним другом і справжнім командиром.

Рідні та побратими кажуть, що до ворога він був безжальним. А до близьких — турботливий і люблячий. Їм він запам’ятався як людина з добрим серцем, щирою душею і незламним характером. Він віддав життя за можливість українців жити, працювати, виховувати дітей і вільно називати Україну Батьківщиною.

Після його загибелі у жалобі залишилися мати, батько, сестра з родиною, рідні, друзі й побратими. Також у скорботі вся Великомостівська громада.

За мужність і героїзм Михайла посмертно нагородили орденом 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила «Хрест Героя». Також він отримав державну нагороду — орден Президента України «За мужність» III ступеня. Йому посмертно присвоїли почесне звання «Герой Великомостівської територіальної громади».

Минулі роки не зітруть болю втрати і пам’яті про подвиг Михайла Пенцака. У Великомостівській громаді його пам’ятають і як воїна, і як сина, брата, друга й побратима. Він мав мрії й плани, але віддав своє майбутнє заради України.