Дослідження благодійного фонду “Рокада” та Українського центру вивчення громадської думки “Соціоінформ” щодо готовності громад приймати українців з-за кордону загалом відображають реальну картину. Однак у малих та середніх містах варто розставляти інші акценти. Про це під час пресконференції заявив міський голова Дрогобича Тарас Кучма.

За словами очільника громади, головними перешкодами для повернення мігрантів та внутрішньо переміщених осіб залишаються нестача житла, гостра демографічна криза та розрив між очікуваннями щодо зарплат і реальним станом місцевого ринку праці.

Робота є, але грошей не вистачає: економічний виклик

Тарас Кучма спростував поширену тезу про те, що поверненню людей заважає брак робочих місць. За його спостереженнями, вакансій на ринку праці достатньо. Проблема криється в іншому — у рівні заробітної плати.

«Абсолютно не бачу потреби в тому, що люди не мають роботи, нема вакансій. Ні, це неправильно. Вакансій є багато, роботи люди найдуть дуже багато. А от зарплата за ту роботу — оце більше цікавить. Тому що вони вже попробували нормальні європейські зарплати. Вони їх не співрозмірюють з тими витратами, які вони несуть в Європі і які будуть нести в Україні, але все-таки дивляться на ту зарплату, яка в них є. І оце дуже серйозні виклики», — заявив мер Дрогобича.

Демографічна катастрофа та соціальне розшарування

Міський голова звернув увагу на критичну демографічну ситуацію. Вона зачіпає навіть ті регіони, де рівень народжуваності традиційно вважався відносно високим.

«Демографія — це катастрофа просто для всіх міст України. А для Дрогобича конкретно по нашому прикладу хочу сказати: у нас народжується в чотири рази менше людей, ніж помирає. І народжуваність у нашому регіоні, в Дрогобичі — це одна з найвищих. Тобто що робиться в інших містах, що робиться взагалі у прифронтових зонах — це дуже важливо», — підкреслив посадовець.

Очільник міста також закликав розділяти людей, які повертаються. Критерієм має бути не лише наявність власного житла, а й рівень соціальної незахищеності та здатність працювати.

«Я би поділив це більше на категорію людей, які є соціально незахищені і їх витісняють з громад, і тих, що є працездатні і можуть собі зробити додану вартість самостійно. Отут дуже важливо, тому що чи готові ми як громада прийняти соціально незахищені верстви населення — це дуже серйозне питання».

Житлове питання: бюрократія блокує інвестиції

Житло Тарас Кучма назвав “проблемою номер один”. Навіть мешканці відносно безпечних чи деокупованих територій нерідко не хочуть повертатися додому. Причина — постійна загроза обстрілів або тяжкий психологічний досвід.

«Дуже багато загинуло людей… І коли вони вертаються до себе додому, їм це все нагадує про трагедію, і вони хочуть це забути. Вони хочуть жити в іншому місці і починати життя з чистого листа. Це дуже вагомий фактор, і ми повинні це розуміти», — зазначив він.

Попри бажання громад розширювати комунальний житловий фонд, місцева влада стикається з бюрократичними перепонами на обласному та державному рівнях. Мер навів приклад із занедбаним гуртожитком у Дрогобичі.

«У нас є гуртожиток, який може прийняти до 600 людей. Ми хотіли, щоб нам передали його з державної власності у комунальну, і були інвестори, готові зробити це житло. Але на рівні обласної ради це майже чотири роки зависло: там вже дерева ростуть, воно стає небезпечним. А має бути чітка політика, бо житло — це номер один».

Медицина, освіта та громадські простори — конкурентні переваги України

Попри всі труднощі, міський голова відзначив сферу послуг. В Україні вона працює значно швидше та якісніше, ніж у більшості країн Європейського Союзу.

Медицина: «Медицина у нас набагато краща. Це кожен, хто приїжджає сюди, відзначає: руку зламав — через місяць тобі її поремонтують [за кордоном]. В Дрогобичі чи в будь-якому українському медичному закладі це зроблять зразу і моментально».

Базова освіта: «Якщо не брати вищу чи профільну освіту, а брати нашу середню класичну базову освіту, вона набагато сильніша і різнопланова. Батьки хочуть, щоб діти отримували оту базову освіту тут, і за цим повертаються».

Соціалізація та простори відпочинку: мер Дрогобича наголосив, що сьогодні громадам критично необхідно облаштовувати парки та сквери. Людям потрібна психологічна розрядка та живе спілкування.

«Нам кажуть: “Війна йде, а він парки будує”. А ми побачили, що це потреба номер один. Люди просто хочуть спілкуватися. Вони хочуть вимкнути телевізор, сісти на лавочку і один з одним просто поговорити», — підсумував Тарас Кучма.

Довідка

18 серпня у Львові благодійний фонд “Рокада” спільно з аналітичним центром “Соціоінформ” представить результати комплексного якісного дослідження, проведеного у дев’яти громадах Львівської, Вінницької та Дніпропетровської областей.