Господарка Садового: чому у Львові досі не навели порядок із укриттями

У Львові на балансі міської ради, яку очолює Садовий, налічують 5 267 укриттів. Цікаво, скільки з них вдалось відремонтувати за останні п’ять років? Сідайте зручніше — цифри виявляться доволі промовистими. Далі — матеріал ІВ Четверта студія.

Мовою цифр

Начальник управління з питань цивільного захисту та територіальної оборони Львівської міської ради Микола Яловий каже, що у громаді понад п’ять тисяч укриттів, але щороку ремонтують лише одиниці.

За його даними, у фонді захисних споруд цивільного захисту Львівської міської територіальної громади зареєстровано 5 245 об’єктів, серед яких:

• 162 — сховища,
• 12 — протирадіаційні укриття,
• 4 — споруди подвійного призначення,
• 5 067 — найпростіші укриття.

А далі — вражаючі дані

«Упродовж 2023–2025 років відремонтували та облаштували 291 найпростіше укриття, в яких створили належні умови (ремонт і облаштування систем водопостачання та каналізації, електропостачання з резервними джерелами живлення, вентиляції, опалення, засобів зв’язку й оповіщення, доступу до Інтернету, місць для сидіння)», — наводить слова посадовця видання Дивись.Інфо.

На ці роботи витратили 105 мільйонів гривень.

Тобто: за три роки відновлено лише 291 найпростіше укриття. Фактично це часто зводиться до того, що приміщення прибрали, вивезли сміття та помили підлогу — у кращому випадку. Навіть якщо вважати це ремонтом, це не дотягує навіть до 10% від загальної кількості укриттів. А що з рештою? Чому так повільно?», — обурюється автор.

За три роки також відновили лише шість великих укриттів по різних районах міста, де в разі тривоги одночасно може перебувати 1 460 людей. Ці об’єкти приведені у відповідність до вимог протирадіаційних укриттів. На їхній ремонт було витрачено 21 мільйон гривень.

У межах міської програми планують ще відремонтувати шість захисних споруд цивільного захисту — йдеться про об’єкти на вулицях Зелена (два укриття), Стрийська, Навроцького, Півкола та Липинського.

На 2026 рік у бюджеті передбачено 10 мільйонів гривень на ремонт укриттів.

Додатково: за даними видання «Твоє місто» з посиланням на керуючого справами виконкому Євгена Бойка, станом на серпень 2025 року за 17 мільйонів гривень відремонтували п’ять великих укриттів, що розраховані загалом більш ніж на 1,5 тисячі осіб.

За словами Євгена Бойка, від 2022 року Львівська міська рада спрямувала з бюджету громади 122 мільйони гривень на ремонт і облаштування укриттів.

Як повідомив речник ГУ ДСНС у Львівській області Віталій Туровцев, станом на серпень 2025 року у Львові на обліку — 5 267 укриттів різного типу: 174 — спеціалізовані захисні споруди (21 із них перебуває у власності Львівської громади), 3 — споруди подвійного призначення та 5 090 — найпростіші укриття.

За його словами, із 174 спеціалізованих сховищ 124 потребують ремонту або обладнання і не готові прийняти людей у разі небезпеки.

Це ставить питання як до міської влади, так і до депутатського корпусу: чому ці роботи не були розпочаті одразу після початку повномасштабного вторгнення?»

Підвали закриті під час тривог

Підвали житлових будинків, які інколи вважають укриттями, мають відповідати мінімальним вимогам для тимчасового перебування людей. Однак здебільшого ці приміщення залишаються без належного облаштування — про це львів’яни роками скаржаться на міську «Гарячу лінію».

«Прошу перевірити стан укриття в 4 лікарні на вул. Свєнціцького, 3. До доступної для людей — маленький коридорчик із п’ятьма стільцями. Можливо, є інші приміщення для пацієнтів, але тим, хто приходить з вулиці, доступний лише цей коридор у такому стані. Там, де передбачений аварійний вихід, під час тривоги другі двері закриті на замок. Коли під час тривоги йдеш у це укриття, тебе запитують: «А куди ви йдете?» і дивуються, отримавши відповідь, що йдеш у укриття», — написала Наталія Євдокімова.

На питання, хто несе відповідальність за неналежний стан найпростіших укриттів, Євген Бойко відповідає: відповідальність покладається на мешканців через ОСББ або управляючі компанії — адже більшість таких укриттів у Львові — це підвали житлових будинків і належать до спільного майна.

«Найбільша кількість укриттів у Львові — підвали житлових будинків. Вони — частина спільної власності мешканців. Тому саме люди через ОСББ або управляючі компанії мають піклуватися про їхній стан. Місто готове допомогти порадами, організацією і підтримкою, але відповідальність — спільна», — підкреслив він.

Що стосується підземних паркінгів, то доступ до них часто обмежений електронними замками та охороною. Це ускладнює проникнення сторонніх, але зручно для мешканців будинку.

До споруд подвійного призначення належать і підземні переходи. Нещодавно Юрій Тер-Арутюнян, голова ГО «Зручне місто», запропонував переробити деякі підземні переходи під укриття. Він вважає, що підземні переходи в сучасному Львові не повинні залишатися у звичному вигляді: їх варто замінити на наземні переходи, а де це можливо — пристосувати під укриття з урахуванням безпеки та контролю за перебуванням людей у приміщенні.

Замість висновку

Формально у Львові укриттів може бути більше, ніж потрібно, якщо вірити офіційним даним. Але куди поділися кошти на їх облаштування та чому за 4,5 роки війни так мало об’єктів приведено до ладу?

ОЛЕГ ДОВГАНИК, ІВ ЧЕТВЕРТА СТУДІЯ