Поки львівські депутати, очільники міста та місцеві силові структури демонстрували фактичну невиконавчу спроможність чи її імітацію, Служба Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини втрутилася у випадок недопущення мешканців будинку № 40 на вулиці Сахарова до захисного приміщення. Інституція Омбудсмена взяла під контроль результати розслідування редакції Leopolis.news щодо загрози життю мешканців багатоповерхівки під час обстрілів російськими дронами та ракетами.

Нагадаємо: жителі вулиці Сахарова звернулися до Leopolis.news із проханням посприяти у доступі до укриття, яке постійно зачинене. Протягом розслідування залишалося незрозумілим одне просте питання: що стримує посадовців і депутатів Львова від того, щоб зняти приватну навісну скобу та відкрити людям підвал на Сахарова? Коли раніше бомбосховища у будинках знімали з балансу колишніх ЖЕКів, ці приміщення не ставали приватною власністю — вони мали і мають статус об’єктів стратегічного призначення. Цей статус зафіксований рішенням Ради національної безпеки і оборони України 2023 року і підтверджений постановою Кабінету Міністрів України.

У відповіді на запит редакції працівники центрального Офісу Уповноваженого підкреслили:

«За результатами розгляду Ваших звернень, які надійшли до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі − Уповноважений) та зареєстровані в Секретаріаті Уповноваженого за №Л-51532.3/26 від 10.07.2026 та №БП-51570.3/26 від 10.07.2026 щодо порушення права на доступ до об’єкта цивільного захисту населення, повідомляємо.

Щодо звернення, зареєстрованого за № БП-51570.3/26 від 10.07.2026

Уповноважений, виконуючи парламентський контроль за дотриманням прав і свобод громадян, діє в межах, визначених Конституцією України та Законом України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини». Згідно зі статтею 4 названого Закону, діяльність Уповноваженого доповнює наявні механізми захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, не скасовує їх і не підмінює компетенцію державних органів, які відповідають за відновлення порушених прав. Діяльність Уповноваженого не передбачає втручання в повноваження інших державних органів.

З огляду на викладене та керуючись статтею 101 Конституції України і статтями 17, 22 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», для з’ясування обставин, викладених у Вашому зверненні, скеровано запити до Головного управління ДСНС у Львівській області та до Львівської міської ради.

Крім того, повідомляємо, що за Вашим зверненням Уповноважений Верховної Ради України з прав людини відкрив провадження відповідно до пункту 1 частини першої статті 16 та пункту 1 частини третьої статті 17 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини».

Щодо звернення, зареєстрованого за № Л-51532.3/26 від 10.07.2026

Ваше звернення, зареєстроване за №Л-51532.3/26 від 10.07.2026, буде враховано під час розгляду первинного звернення за №БП-51570.3/26 від 10.07.2026, за результатами розгляду якого, як зазначено вище, відкрито провадження Уповноваженого.

Питання перебуває на контролі. Про подальші результати розгляду Вам повідомлять додатково.

З повагою

Представник Уповноваженого

з прав громадян, постраждалих

внаслідок збройної агресії проти України           Ольга АЛТУНІНА».

На папері — тисячі укриттів і сотні мільйонів гривень витрат. Насправді — облуплені стіни, пліснява, сміття та аварійні приміщення. Саме такі фото мешканці Львова почали масово публікувати після останньої ракетної атаки в соціальних мережах. Ці кадри різко контрастують із презентаціями та оптимістичними звітами чиновників міської ради.

За словами начальника управління з питань цивільного захисту та територіальної оборони Львівської міської ради Миколи Ялового, у 2023–2025 роках у навчальних закладах відремонтували 291 найпростіше укриття. На ці роботи з міського бюджету витратили понад 105 мільйонів гривень.

Окрім того, ще шість великих захисних споруд реконструювали за понад 21 мільйон гривень, а у бюджеті на 2026 рік передбачено додаткові 10 мільйонів гривень на ремонт інших споруд цивільного захисту.

Попри це, проблема готовності укриттів залишається невирішеною.

Раніше ДСНС уже інформувала, що значна частина спеціалізованих захисних споруд у Львові потребує ремонту або дообладнання і не може повноцінно приймати людей під час повітряної тривоги.

Тому мешканці справедливо запитують: чому місто, маючи понад п’ять тисяч офіційних укриттів, не забезпечує їх належного стану, натомість продовжує шукати нові приміщення?

Фактично Львів має один із найбільших фондів захисних споруд серед громад України. Але ключова проблема — не кількість об’єктів у статистиці, а їхня реальна готовність прийняти людей у разі загрози.

У умовах війни пріоритетом влади має бути доступність і належний стан існуючих укриттів. Для більшості мешканців не важливо, скільки укриттів значиться в офіційних звітах, якщо найближче до їхнього будинку зачинене, непридатне або не відповідає мінімальним вимогам безпеки.