На папері — тисячі укриттів і сотні мільйонів гривень на їх облаштування. На практиці ж мешканці показують облуплені стіни, грибок, сміття та аварійні приміщення. Саме такі світлини після останньої ракетної атаки масово публікували львів’яни в соціальних мережах. Ці кадри різко контрастують із презентаціями та оптимістичними звітами, які сьогодні демонструють чиновники під час сесії міської ради.

На цьому тлі Львівська міська рада 30.07.2026 винесла на розгляд депутатів питання про можливість передачі в комунальну власність приватних приміщень для облаштування додаткових укриттів.

Про це повідомляє Леополіс, інформує Четверта студія.

Водночас офіційні дані міської ради фіксують, що у Львові налічується 5 245 об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту. Однак значна частина цих об’єктів перебуває в незадовільному стані, потребує ремонту або є важкодоступною під час повітряних тривог.

Під час сесії депутати мали розглянути можливість примусового відчуження приватної нерухомості задля створення укриттів. Попри спроби просунути це рішення, ухвалити його не вдалося — обговорення перенесли.

При цьому офіційні дані знову вказують: у громаді вже нараховується 5 245 укриттів. З них 162 — сховища, 12 — протирадіаційні укриття, 4 — споруди подвійного призначення та 5 067 — найпростіші укриття.

За словами начальника управління з питань цивільного захисту та територіальної оборони Львівської міської ради Миколи Ялового, у 2023–2025 роках у закладах освіти відновили 291 найпростіше укриття. На ці роботи з міського бюджету витратили понад 105 мільйонів гривень.

Крім того, шість більших укриттів реконструювали за понад 21 мільйон гривень, а в бюджеті на 2026 рік передбачено додаткові 10 мільйонів гривень на ремонт інших захисних споруд.

Попри виконані роботи, питання готовності укриттів лишається невирішеним.

Раніше ДСНС також повідомляла, що значна частина спеціалізованих захисних споруд у Львові потребує ремонту або додаткового облаштування і не готова повноцінно приймати людей під час повітряної тривоги.

Тому в мешканців виникає логічне питання: чому місто, маючи понад п’ять тисяч офіційних укриттів, не в змозі забезпечити їхній належний стан, натомість шукає можливості для здобуття нових приміщень?

Фактично Львів уже має один із найбільших фондів захисних споруд серед українських громад. Однак ключова проблема полягає не в кількості об’єктів на папері, а в їхній реальній готовності приймати людей у разі загрози.

В умовах війни пріоритетом міської влади має бути доступність і належний стан наявних укриттів. Для більшості мешканців не має значення, скільки укриттів значиться у статистиці, якщо найближче з них зачинене, непридатне або не відповідає мінімальним вимогам безпеки.