У середу, 23 вересня, у Львові відбудеться міська церемонія прощання з військовослужбовцями Михайлом Левусом, Юрієм Абаровським, Дмитром Вашаком та Григорієм Мартинцем, що загинули, захищаючи Україну від російської агресії. Місцева влада закликає мешканців та гостей міста приєднатися до вшанування пам’яті і утриматися від розважальних заходів у цей день.

Прощання з Михайлом Левусом розпочнеться о 08:30 у храмі Пресвятої Богородиці Володарки України за адресою вулиця Новознесенська, 34. Церемонія поховання всіх чотирьох героїв запланована на 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Орієнтовно о 11:30 на площі Ринок розпочнеться загальноміська церемонія прощання.

Михайла Левуса поховають на Личаківському кладовищі, у полі почесних поховань №87. Дмитра Вашака та Григорія Мартинця поховають на Голосківському кладовищі, полі 34-В. Юрія Абаровського віддадуть землі на кладовищі в селі Беньківці.

Михайло Левус (25.11.1983 — 22.02.2024) родом зі Львова. Вчився у середній школі №87 імені Ірини Калинець, потім здобув освіту у Національному університеті «Львівська політехніка». Працював будівельником у ТзОВ «Західавіабуд». Рідні пригадують його як щирого, доброзичливого і життєрадісного чоловіка, який легко знаходив спільну мову з людьми. Михайло захоплювався автомобілями, готуванням та відпочинком на природі, особливо ж любив риболовлю.

У 2023 році він записався до захисників України і служив на Донецькому напрямку в складі 3-го прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України. У нього залишилися мати, брат з сім’єю, племінники та інші рідні.

Юрій Абаровський (19.09.1975 — 30.06.2024) також із Львова. Він закінчив середню школу №59 і Львівський поліграфічний фаховий коледж Національного університету «Львівська політехніка». Працював оператором ливарних верстатів у ТзОВ «ЮОН». Рідні описують Юрія як доброзичливу, спокійну й працьовиту людину, яка шанувала старших і цінувала родину. Спорт, зокрема футбол та шахи, був його захопленням.

З 2023 року Юрій Абаровський захищав Україну. Він служив на Донецькому напрямку у складі 356-го навчально артилерійського полку Сухопутних військ Збройних Сил України. Після нього залишилися дружина, донька, брат і родина.

Григорій Мартинець (02.02.1982 — 21.09.2026) – львів’янин, випускник ліцею №57 імені Короля Данила. Він здобув професійну освіту у Львівському міжрегіональному вищому професійному училищі залізничного транспорту. Зазнав строкової військової служби та працював майстром з ремонтних робіт у приватних підприємствах.

Рідні згадують Григорія як веселу та життєрадісну людину з «золотими руками», яка вміла майже все зробити власноруч. Він любив жартувати й захоплювався риболовлею. У 2023 році став на захист України і воював на кількох напрямках — Донецькому, Запорізькому, Дніпропетровському й Південно-Слобожанському, служачи у 33-й окремій механізованій бригаді Збройних Сил. Від нього залишилися батьки, дружина, сестра з родиною та інші близькі.

Дмитро Вашак (26.10.1964 — 20.09.2026) родом із села Давидів Львівської області. Навчався у середній школі №36 міста Львова, а згодом здобув фах інженера-механіка у Національному університеті «Львівська політехніка». Він проходив строкову службу та працював у будівельній галузі на приватних підприємствах.

Рідні описують Дмитра як добру, працелюбну та уважну людину, яка завжди була готова підтримати та допомогти. Він щиро любив Україну і був справжнім патріотом. Дмитро захоплювався майструванням виробів з дерева, любив ліс, природу, збір грибів.

Дмитро Вашак брав участь в Антитерористичній операції, а з початком повномасштабного вторгнення знову став на захист держави. Він служив на Донецькому напрямку у складі 7-го прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби. Нагороджений медалями «Ветеран війни», «Учасник бойових дій», «Учасник АТО» та відзнакою «Хрест бойового братерства». У нього залишилися дружина, син, брат і рідні.