Відповідно до Комплексної програми підтримки ветеранів війни та членів сімей загиблих Заходників і Захисниць України, що діє в умовах воєнного стану, ветерани мають можливість отримати грошову компенсацію на придбання житла. Фінансування відбувається за рахунок обласного бюджету із співфінансуванням з місцевих бюджетів територіальних громад.

У Львівській області вже придбали шість квартир у шести громадах. Загальна сума підтримки — 3 798 048,56 грн з обласного бюджету та 2 164 395,79 грн з місцевих бюджетів.

Житло купують за тристоронньою угодою між продавцем, виконавчим органом ради та заявником. Якщо квартира коштує менше за суму співфінансування, надлишок повертають до бюджетів пропорційно. Якщо ж вартість перевищує фінансову підтримку, різницю сплачує заявник.

Одним із успішних прикладів став ветеран ЗСУ Олександр Мартинов, який нещодавно разом із сім’єю придбав квартиру в Новому Роздолі в рамках програми. Він воював на передовій під Авдіївкою, зазнав важких поранень, пережив клінічну смерть, але продовжує службу в лавах протиповітряної оборони Львівщини.

До повномасштабного вторгнення Олександр мешкав у Новому Роздолі, куди переїхав із Харкова вісім років тому. Тут він одружився із Тетяною, і народився їхній син Давидко. Чоловік працював механіком на заводі «ОДВ-Електрик».

У 2023 році його мобілізували до Збройних Сил України. Попри військову спеціалізацію механіком, він став помічником гранатометника. У травні 2024 року під Авдіївкою позиції його підрозділу атакував ворожий дрон. Олександр отримав численні уламкові поранення — серед них пробиті легені, уламок у касці та три уламки, що зупинилися за кілька міліметрів від серця. Пошкоджені нерви руки практично позбавили її функцій.

«Він отримав поранення вночі у четвер, а під ранок змогли залишити позиції, — розповідає дружина Тетяна. — Олександру довелося повзти кілька кілометрів під обстрілами, щоб дістатися до евакуації. Там він знепритомнів і пережив клінічну смерть».

Лікарі Покровська зробили неможливе, врятувавши життя бійця. Потім була реанімація у Дніпрі, операції в Черкаському військовому госпіталі, тривала реабілітація в Трускавці. Деякі уламки видалили, а три залишилися в тілі. Наразі Олександр служить водієм мобільної вогневої групи ППО над Львівщиною.

Для родини Мартинових власне житло стало справжньою радістю. Вони стали власниками двокімнатної квартири в Новому Роздолі завдяки Комплексній програмі підтримки ветеранів, яку розробило Управління ветеранської політики Львівської ОДА.

Після отримання посвідчення учасника бойових дій родина дізналася про можливість стати на квартирний облік. Коли Олександру надано статус особи з інвалідністю через війну, фахівці соціального захисту запропонували взяти участь у програмі співфінансування.

«Частину коштів надали з обласного бюджету, іншу — з місцевого, — ділиться Тетяна. — Коли ми отримали документи на квартиру, щастю не було меж. Мій чоловік віддав своє здоров’я й ледь не життя за державу. Вони заслуговують підтримки. Якщо держава дає таку можливість, нею треба користуватися. Не бійтеся звертатися по допомогу».

Головна мрія родини Мартинових — як і в мільйонів українців: швидка перемога, мир і повернення всіх захисників додому. Тетяна згадує, що коли чоловік пішов на фронт, їхньому сину було всього чотири роки. Кожного вечора хлопчик вимовляв молитву: «Боже! Збережи мого татка, нехай швидше повернеться додому із війни і Україна переможе!».

Сьогодні ця дитяча молитва захищає батька, який щодня виїжджає на чергування та оберігає українське небо.