Українці та поляки розроблять стратегію ексгумацій на 2026 рік.

Сторони підсумують результати ексгумацій та визначать план спільних дій на 2026 рік.

Початок пошуково-ексгумаційних робіт рештків вояків УПА на території Польщі / Фото: Радіо Свобода

Українсько-польська робоча група, що стосується Волинської трагедії та історичної пам’яті, планує підбити підсумки з питань ексгумації, а також розробити план на 2026 рік. Про це повідомив посол України в Польщі Василь Бондар в інтерв’ю, уточнивши, що засідання відбудеться 16 грудня.

За його словами, тема Волинської трагедії є дуже чутливою для політиків і суспільства Польщі, і без її ретельного осмислення подальший прогрес у двосторонніх стосунках практично неможливий.

«Ця тема не виникла вчора. Вона почала розроблятися в 2016 році після виходу фільму «Волинь», який демонструвався в кінотеатрах і школах. Тема була успішно порушена, і нині польське суспільство переконане, що без вирішення цієї історичної проблеми подальший розвиток українсько-польських відносин фактично неможливий».

Василь Бондар зазначив, що з грудня минулого року процес пошукових і ексгумаційних робіт в Україні та Польщі було відновлено після певної паузи. На цей момент уже завершено два повних цикли – від пошуків до ексгумації та поховання.

Зокрема, роботи відбулися у колишньому селі Пужники на Тернопільщині, на Збоїщах у Львові, в Мостиськах і селі Юречкова поблизу Перемишля. Україна також надала дозвіл на проведення робіт в Углах на Волині, а далі в планах – питання Гути-Пеняцької.

На сьогодні існує список інших місць, щодо яких польська сторона звертається за дозволами, і Україна надає попередні згоди відповідно до свого законодавства.

Під час окремого засідання сторони планують підбити підсумки вже виконаної роботи та встановити спільний план дій на 2026 рік.

«Необхідно розуміти: злочини проти цивільного населення слід засуджувати, незалежно від того, хто їх вчинив. Якщо це зробили українці, УПА чи ОУН, вони мають бути засуджені. І якщо українці були вбиті поляками з Армії Крайової чи з «батальйонів хлопських», це також має бути засуджено, оскільки злочин проти цивільного населення не має строку давності», – додав він.

Василь Бондар зазначив, що важливо усвідомлювати чутливість даного питання, оскільки воно може виступати як інструмент маніпуляції і політичної мобілізації, а також для звинувачення України, і це питання необхідно вирішувати конструктивно, дозволяючи пошуки та поховання. Але потрібно робити це з обох сторін кордону.

На запитання, чи готова до цього Польща, посол відповів:

«Звісно, інакше не надали б дозволу на пошук у селі Юречкова», де загинули кілька хлопців під час бою з енкаведистами (йдеться про поховання жертв комуністичних каральних органів, які діяли в 1947 році; там також є поховання вояків УПА.)

На момент публікації новини деталей щодо засідання робочої групи не було.

У програмі «Клуб експертів та експерток» обговорили з Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Польща Василем Бондарем, як змінилися польсько-українські відносини, скільки українців повернуться додому, який внесок українців в польську економіку і в що поляки готові інвестувати в Україні.

У другій частині обговорення – питання вступу України в ЄС, позицію Варшави, Волинь і УПА, російські інформаційні атаки та межі політичної підтримки.

Більше від автора

У Львові відбудеться показ 200-річного Сокиринського вертепу

У Львові модернізували виняткову оранжерею ботанічного саду медичного університету