Завтра місто попрощається з Героями — Олегом Іваськом та Романом Торбою.

Інформацію оприлюднила пресслужба Львівської міської ради.

30 липня Львів проведе в останню путь бійців 5-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ — Олега Іваська та Романа Торбу, які загинули під час захисту України від російської агресії.

Чин поховання розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апостолів Петра і Павла. Після цього, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміське прощання на площі Ринок.

Поховають захисників на Личаківському цвинтарі — у полі почесних поховань № 87 (вул. Пасічна).

На будинках уздовж маршруту руху колони вивісять синьо-жовті прапори з жалобною стрічкою.

Міська влада просить долучитися до церемонії прощання та утриматися під час проведення заходів від організації розважальних програм і святкувань.

Олег Івасько (20.06.1993 – 24.05.2025) — уродженець Львова. Навчався у гімназії «Провесінь» Львівської міської ради. Після закінчення здобув передвищу освіту у Львівському фаховому коледжі будівництва, архітектури та дизайну за спеціальністю «Архітектура та внутрішній інтер’єр», а вищу освіту — у Національному університеті «Львівська політехніка» за напрямом «Архітектура будівель і споруд».

Працював архітектором у приватному підприємстві.

Рідні згадують Олега як спокійну, добру, працелюбну і турботливу людину. Він любив тварин, добре ставився до людей і завжди був готовий допомогти. У 2024 році Олег став на захист Батьківщини від російського вторгнення. Захищав територіальну цілісність і суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 5-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ.

У Олега Іваська залишилися дядько, хрещена та родина.

Роман Торба (16.09.1982 – 19.06.2025) — родом із села Баличі Львівської області. Навчався у Баличівському навчально-виховному комплексі «Загальноосвітній навчальний заклад І–ІІІ ступенів — дошкільний навчальний заклад» Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області.

Відбував строкову військову службу.

Працював електромонтажником на товаристві з обмеженою відповідальністю «Львівський автобусний завод».

Рідні описують Романа як добру, щиру, турботливу й ввічливу людину. Він дуже любив свою сім’ю, завжди допомагав матері, у вільний час доглядав за садом та захоплювався малюванням.

У 2024 році Роман став на захист Батьківщини від російського вторгнення. Боровся за територіальну цілісність і суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 5-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ.

У Романа Торби залишилися мати, брат, двоюрідні сестри, двоюрідний брат та родина.