У понеділок, 19 червня, Львів зустрінеться з прощанням трьох військовослужбовців — Володимира Береста, Арсена Шматка та Руслана Стеци, які загинули, захищаючи Україну від російської агресії.

Церемонія поховання військових розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Після цього, орієнтовно о 11:30, присутні візьмуть участь у загальноміській церемонії прощання на площі Ринок.

Володимира Береста поховають на Личаківському кладовищі, у полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна). Арсена Шматка поховають на Сихівському кладовищі, у полі 12. Руслана Стецу проведуть в останню путь на Голосківському кладовищі, у полі 34-В.

Арсен Шматко (10.03.1981 — 08.10.2026). Львів’янин.

Він навчався у ліцеї №45 Львівської міської ради, а згодом продовжив освіту в державному навчальному закладі «Львівське вище професійне училище харчових технологій».

Арсен проходив строкову військову службу та працював у товаристві з обмеженою відповідальністю «Щедро».

За спогадами рідних, він був життєрадісним, щирим і позитивним чоловіком, який характеризувався доброзичливістю й відкритістю. Арсен умів підтримати близьких у найважчі моменти. Захоплювався кулінарією, любив готувати та цікавився мотоциклами. Як брат і друг, він завжди залишався турботливим і надійним побратимом.

У 2024 році Арсен став на захист України. Він боровся за територіальну цілісність і суверенітет на Південно-Слобожанському та Донецькому напрямках у складі 1-го Донецького прикордонного загону «Гарт» Державної прикордонної служби України.

Арсен отримав нагрудний знак «Ветеран війни».

У нього залишилися дві сестри і вся родина.

Володимир Берест (07.10.1985 — 07.10.2026). Львів’янин.

Володимир навчався у середній школі №91 міста Львова, а потім освоїв професію маляра-штукатура у державному професійно-технічному навчальному закладі «Львівське вище професійне училище комп’ютерних технологій та будівництва».

Він працював у будівельній сфері на приватних підприємствах.

Рідні описують його як щиру, доброзичливу і турботливу людину. Він легко знаходив спільну мову і завжди був готовий допомогти. Володимир любив кулінарію та активний відпочинок на природі.

У 2025 році Володимир став на захист країни від вторгнення російських окупантів. Він боровся на Південно-Слобожанському напрямку у військовій частині А5161.

У Володимира Береста залишилися бабуся, тітка та інші близькі родичі.

Руслан Стеца (09.05.2000 — 09.10.2026). Львів’янин.

Руслан навчався у середній загальноосвітній школі №49 міста Львова, а згодом здобував професійну освіту у «Львівському вищому професійному училищі дизайну та будівництва».

Працював маляром-штукатуром у приватних компаніях, а пізніше — кур’єром.

Родина згадує його як добру, щиру і співчутливу людину. Руслан був товариським і чуйним, завжди готовим допомогти тим, хто цього потребував. Він захоплювався історією, автомобілями та з радістю ремонтував їх. Надавав великого значення спілкуванню, уміло вислухував і підтримував інших.

У 2025 році Руслан став на захист України. Він служив у 1-му окремому штурмовому полку Сухопутних військ Збройних Сил України, боронячи Запорізький та Південно-Слобожанський напрямки.

В Руслана Стеци залишилися батьки, сестра із сім’єю та інші близькі люди.