У Палаці Потоцьких провели зустріч, де обговорили українсько-польські стосунки та сприйняття історичної пам’яті.

Політики та громадські діячі обох країн продовжують тримати в центрі уваги взаємини, що склалися між Україною й Польщею. 5 жовтня у Львові, у Палаці Потоцьких, відбулася розмова за участі проректора Українського католицького університету, дисидента Мирослава Мариновича, голови Об’єднання українців у Польщі Петра Тими, а також польської публіцистки, письменниці і координаторки культурних проєктів Ізабели Хруслінської.

Модерував засідання народний депутат України Микола Княжицький, голова підкомітету Верховної Ради з гуманітарної та інформаційної політики.

Зі слів Миколи Княжицького, зустріч відбулася після насиченого періоду у двосторонніх відносинах, який, сподіваються, вже позаду. Зараз постало завдання визначити подальший шлях для співпраці. Вивчення складних історичних подій важливе, але головна ціль — створити міцне, спільне майбутнє. Разом із тим, політик зазначив, що в Польщі праві радикали підривають навіть авторитет Івана Павла ІІ — Папи Римського, який став символом єдності двох народів завдяки формулі «Прощаємо і просимо прощення».

Цю формулу підкреслив у своєму виступі й Мирослав Маринович. Він нагадав, як вона допомагала зберігати людяність навіть у радянських концтаборах. «Минулого не змінити, але майбутнє ми можемо будувати разом», — підкреслив колишній політв’язень.

Він нагадав про історичну українсько-польську спільну молитву примирення, що пройшла 1 листопада 2002 року на Личаківському цвинтарі за участі польського дисидента Яцека Куроня. Сьогодні цей досвід часто забувають. Дух часу змінився, а базові цінності іноді слабшають, що є викликом не лише для Польщі. Проте, за переконанням Мариновича, надія на порозуміння жива. Він бачив Польщу, яка щиро підтримує Україну.

Ізабела Хруслінська розповіла про суспільні настрої в Польщі. Вона підкреслила, що обом народам важливо прагнути взаєморозуміння та приймати різні інтерпретації минулого без агресії.

Вона вважає, що одна з причин напруги — недостатнє знання польським суспільством української історії. Цю прогалину часто використовують радикальні кола. Втім, значна кількість поляків продовжує підтримувати Україну й демонструє солідарність.

Петро Тима проаналізував становище української громади у Польщі. Він відзначив, що вона дедалі частіше стає об’єктом конфліктів і провокацій між країнами.

За його словами, пам’ятні місця, які мають об’єднувати, іноді стають мішенню для гібридних атак, організованих і фінансованих з Москви.

Ізабела Хруслінська також зазначила, що у Варшаві планують звести меморіальну стіну з іменами жертв Волинської трагедії. Вона наголосила, що меморіал повинен вшанувати не лише польських, а й українських жертв цих подій.

Після виступів спікери відповіли на запитання з залу. У дискусії взяли участь дипломати, політики, науковці, журналісти й громадські активісти з обох країн.