У Львові студенти місцевих університетів вийшли на протест через недопуск громадськості на захід «Парламентський діалог» за участі голови Верховної Ради Руслана Стефанчука. На зустрічі планували обговорити оновлений проєкт Цивільного кодексу, однак більшість охочих не змогли потрапити на подію.

«Діалог» без участі громадськості

Цей захід анонсували як відкритий діалог між владою та суспільством щодо ключового документа. Проте громадськість фактично не допустили всередину. Тим, хто прагнув бути на презентації, повідомили, що вхід мають лише «особиста преса» та «студенти за списком».

Однак, за яким принципом формували ці списки й хто їх складав, досі невідомо.

Реакція молоді: протест студентів ЛНУ та УКУ

Обурені вибірковістю контактування зі студентами, учні Львівського національного університету ім. І. Франка та Українського католицького університету влаштували акцію протесту. Журналісти, що були на місці, поспілкувалися з мітингувальниками.

Вони наголошують: обговорення стратегічних документів, як Цивільний кодекс, не може відбуватися лише зі зручними та заздалегідь відібраними учасниками.

«Ми не знайшли жодної інформації про реєстрацію чи акредитацію для журналістів заздалегідь. Лише напередодні ввечері нам випадково вдалося дізнатися дату та локацію», — розповіла представниця ГО «Феміністична майстерня» Катерина.

Студенти хотіли поставити владі важливі питання, але не отримали такої можливості:

«Що з цивільними партнерствами? Які гарантії ви зобов’язані надати згідно з вимогами Європейської комісії та євроінтеграції? Якби нам дали можливість висловитися, ми б вимагали відповіді на питання захисту прав людини», — заявили учасники протесту.

Основні проблеми в оновленому Цивільному кодексі

Оновлений проєкт Цивільного кодексу викликав гостру критику як серед експертів, так і в суспільстві. Головні занепокоєння пов’язані з такими аспектами:

• Обмеження свободи слова через введення понять «право на забуття» і «інформаційний спокій», що може суттєво ускладнити роботу журналістів-розслідувачів.
• Більше ризиків у майнових питаннях: можливі зміни правил набуття власності та послаблення захисту державного майна.
• Права людини: неоднозначні визначення поняття родини, а також недостатній захист прав жінок і ЛГБТІК-спільноти.

Після першої хвилі критики деякі положення документа переглянули. Зокрема, було змінено норми щодо звуження прав жінок і ймовірного звільнення одного з батьків від сплати аліментів.

Разом із тим, противники законопроєкту наполягають на необхідності ґрунтовної доопрацювання. Найважливіші питання — це легалізація реєстрованих партнерств для одностатевих пар і гарантування свободи слова.