У Франківському районному суді Львова триває судовий розгляд у справі вбивства колишнього спікера Верховної Ради, народного депутата від “Європейської Солідарності” Андрія Парубія. Засідання у середу, 14 жовтня, розпочалося об 11:19. Суд продовжив вивчення доказів, зібраних під час розслідування.
У залі присутні обвинувачений Михайло Сцельніков, його адвокат Віктор Пономаренко, прокурор Тарас Ковальчук, вдова загиблого політика Уляна Парубій, а також представник потерпілих адвокат Юрій Зошій.
Перед початком засідання обвинувачений повторно звернувся з проханням призначити йому захисницею адвокатку Діану Кару — ту саму, що захищає Вячеслава Зінченка, засудженого довічно за вбивство Ірини Фаріон. Суддя Олександр Величко роз’яснив, що суд не має повноважень призначати конкретного адвоката. Обвинувачений має самостійно укласти договір із захисником.
Після цього сторони переглянули відеоматеріали справи. Зокрема, показали запис, на якому зафіксовано виявлення схованки зі зброєю у лісовому масиві. За версією слідства, її облаштував безпосередньо обвинувачений.
Хронологія подій: від вбивства до передачі справи в суд
30 серпня 2025 року Андрія Парубія застрелили на одній із вулиць Львова. Невідомий вистрілив у політика кілька разів, і поранення виявились смертельними.
За даними джерел, нападник був у формі кур’єра служби доставки і пересувався на електровелосипеді. Він підійшов до Парубія і зробив близько восьми пострілів, потім втік з місця злочину.
Одразу після події Офіс Генерального прокурора оголосив спеціальну операцію “Сирена” для пошуку стрільця. Львівська обласна прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом умисного вбивства.
Начальник обласної прокуратури Микола Мерет зазначив, що поки нема доказів, що це вбивство пов’язане зі смертю Ірини Фаріон. Слідчі приступили до перевірки кількох версій, серед яких можливий російський слід.
У ніч на 1 вересня президент Володимир Зеленський повідомив про затримання ймовірного вбивці на Хмельниччині. Того ж дня 52-річного львів’янина, якого підозрюють у справі, офіційно оголосили підозру за двома статтями Кримінального кодексу — умисне вбивство та незаконне поводження зі зброєю.
У той час йому загрожувало до 15 років позбавлення волі. Слідство розглядало різні мотиви, зокрема можливе замовлення з боку російських спецслужб.
2 вересня кваліфікацію змінили: замість умисного вбивства інкримінували посягання на життя народного депутата у зв’язку з його державною діяльністю. Ця стаття передбачає покарання від 10 років до довічного ув’язнення.
3 жовтня Служба безпеки України офіційно повідомила підозрюваному, Михайлу Сцельнікову, про додаткову підозру у державній зраді. За версією СБУ, понад рік тому його завербували російські спецслужби. Після цього він виконував їхні накази і регулярно надавав звіти.
16 грудня під час слідчих дій знайшли знаряддя вбивства — пістолет Макарова, який обвинувачений намагався заховати у схованці. Експерти встановили на зброї сліди ДНК Сцельнікова. В той же день генпрокуратура оприлюднила нові докази, які свідчать не тільки про умисне вбивство, а й про тяжкі злочини проти національної безпеки: публічне виправдання російської агресії, глорифікацію країни-агресора та заперечення війни, що триває з 2014 року.
Два дні потому, під час засідання у Галицькому районному суді Львова, обвинувачений визнав, що готувався до злочину понад рік.
11 березня 2026 року Служба безпеки України повідомила про завершення досудового розслідування у цій справі. Обвинувальний акт щодо Михайла Сцельнікова передали до суду. Йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.
