Сьогодні на Львівщині проводять в останню путь дев’ятьох Героїв.
Львівська обласна військова адміністрація повідомила, що 13 жовтня у регіоні прощаються із бійцями, які загинули, захищаючи Україну від російської агресії.
Ярослав Гірний родом зі Львова. Він приєднався до оборони країни у 2023 році і служив у 24-й окремій механізованій бригаді імені короля Данила Сухопутних військ. Загинув 17 жовтня 2024 року у віці 32 років. Його відзначили медаллю “Ветеран війни”.
Володимир Паськів був із села Деревляни Кам’янка-Бузької громади Львівського району. Як командир роти військової частини А7013, він загинув 4 жовтня 2026 року поблизу Преображенки Запорізької області. Йому було 36 років.
Андрій Коміренко, мешканець села Стенятин Шептицького району, був призваний у 2025 році. Служив майстром відділення першої роти ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини А-4667. Загинув біля Новопавлівки на Дніпропетровщині.
Микола Ковалів із села Брониця Дрогобицької громади вступив у ЗСУ в лютому 2022 року. Відігравав роль старшого сержанта – стрільця-оператора другого механізованого відділення 1-го механізованого взводу 3-ї механізованої роти в складі 63-ї окремої механізованої бригади. Загинув 20 травня 2025 року під час бойового завдання поруч з Торське, Краматорський район Донецької області. Йому було 43 роки.
Максим Бондаренко, житель села Пнікут Яворівського району, служив солдатом, розвідником-оператором 3-го розвідувального взводу військової частини А2120. Помер 22 серпня 2025 року неподалік Серебрянки в Бахмутському напрямку на Донеччині.
Іван Козак із села Пчани Жидачівської громади Стрийського району помер 11 жовтня у лікарні Стрия. Йому було 44 роки.
Василь Сенишин родом із села Криниця Миколаївської громади Стрийського району. Він приєднався до ЗСУ у квітні 2024 року. Під час служби отримав поранення, довго лікувався та проходив реабілітацію. Потім повернувся в стрій. Серце захисника зупинилось 7 жовтня у лікарні від хвороби. Йому було 47 років.
Богдан Коцюба, уродженець села Гірне Грабовецько-Дулібівської громади, командував відділенням і машинним відділенням другого механізованого відділення 1-го механізованого взводу 9-ї механізованої роти 3-го мехбатальйону 65-ї окремої механізованої бригади “Великий луг” Сухопутних військ ЗСУ. Нагороджений численними відзнаками: медалями “За відвагу”, “За хоробрість в бою”, а також відзнаками “За сумлінну службу”, “За оборону України” й “Козацький Хрест” за бойові заслуги. Загинув 4 жовтня на Запорізькому напрямку у віці 27 років.
Степан Дубіль із села Вовче Турківської громади Самбірського району служив водієм-електриком 4-го відділення безпілотних авіаційних комплексів у взводі розвідки та коригування. Він належав до 2-го штурмового батальйону військової частини А0501. Помер 6 жовтня в населеному пункті Веселе Ізюмського району Харківщини під час проходження служби.
Створено за матеріалами: varianty.lviv.ua
