У четвер, 17 вересня, Львів прощатиметься з військовослужбовцями Михайлом Кадикалом та Ігорем Світим. Вони віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів.

Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитися до міської церемонії прощання. Просить утриматися від розважальних заходів і святкувань у цей час.

Чин похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Орієнтовно об 11:30 відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Михайла Кадикала поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна). Ігоря Світого — на Голосківському кладовищі, на полі 34-В.

Біографічні довідки захисників

Михайло Кадикало (24.04.1991 — 09.09.2026). Львів’янин.

Навчався у Вовчищовицькому закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Судововишнянської міської ради. Отримав професії штукатура, лицювальника-плиточника та маляра у Львівському вищому професійному політехнічному училищі. Пізніше здобув кваліфікацію техніка-технолога у Львівському фаховому коледжі харчових технологій та бізнесу.

Працював у сфері будівництва на приватних підприємствах. Рідні згадують його як сміливого, доброго та справедливого чоловіка. Він був щедрим і товариським, легко знаходив спільну мову з людьми.

Михайло захоплювався футболом і подорожами. Любив відпочивати в горах і рибалити. У 2023 році став на захист Батьківщини від російських окупантів.

Боровся за територіальну цілісність і суверенітет України на кількох напрямках. Служив у складі 92-ї окремої штурмової бригади імені Івана Сірка. Отримав відомчу відзнаку Міністерства оборони — медаль «Залізний хрест». У Михайла залишилися дружина, син, батьки, двоє братів і родина.

Ігор Світий (02.08.1977 — 15.09.2026). Львів’янин.

Закінчив середню школу №72 у Львові. Далі навчався у Львівському інституті економіки і туризму. Проходив строкову військову службу. Працював у ПАТ «Львівобленерго».

Рідні говорять, що Ігор був доброю та життєрадісною людиною. Він вирізнявся оптимізмом, товариськістю й мав багато друзів. Любив футбол, бокс і готувати.

У 2024 році приєднався до лав Збройних Сил України. Служив у 184-му навчальному центрі Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного. У Ігоря залишилися дружина, сестра з сім’єю, племінники, похресниця, теща та велика родина.