У Львові наявні понад п’ять тисяч укриттів різного типу, проте міська влада не надає точних даних про їхню загальну місткість. Фахівці роз’яснюють вимоги до таких захисних споруд і радять, що робити, якщо тривога застала поза укриттям.
Станом на сьогодні у Львові на обліку перебуває 5137 укриттів, повідомив перший заступник міського голови Андрій Москаленко. Більшість — 5067 — це найпростіші укриття: підвальні або цокольні приміщення у житлових будинках та закладах.
Крім того, у місті працюють 57 повноцінних сховищ, дев’ять протирадіаційних укриттів і чотири об’єкти подвійного призначення.
Перед тим як підвал чи цокольне приміщення використовуватимуть як укриття, їх обов’язково перевірять фахівці на відповідність вимогам. Начальник відділу планування моніторингових заходів цивільного захисту ДСНС Львівщини Андрій Сорока виділив основні критерії. За його словами, у приміщенні мають бути місця для сидіння та наявне електропостачання. Віконні приямки слід захистити металевими вставнями або жалюзі, або ж закласти отвори мішками з піском та облаштувати габіони.
Особливо він наголосив: якщо укриття розраховане на понад 50 осіб, там має бути примусова вентиляція, щоб забезпечити адекватний повітрообмін.
Населення Львова налічує близько мільйона, але чиновник не надав конкретної цифри загальної місткості усіх укриттів. Андрій Москаленко пояснив, що місткість найпростіших укриттів залежить від кількості мешканців конкретного під’їзду чи будинку. Водночас великі захисні споруди можуть одночасно прийняти від 300 до 600 людей. У місті представлені різні типи укриттів, щоб задовольнити потреби мешканців.
Якщо повітряна тривога застала людину не біля облаштованого укриття, у ДСНС радять шукати найнадійніше сховище в доступній будівлі. Андрій Сорока зауважив, що найкраще спуститися у підвал або інше офіційне укриття.
Якщо це неможливо, слід перебувати у приміщенні, захищеному щонайменше двома капітальними стінами від зовнішньої сторони будівлі. Відкриті простори, кімнати з вікнами та кухні з газовими комунікаціями краще уникати через ризик вибуху.
Будівельник Назарій Демчишак розповів, що характер пошкоджень залежить від типу зброї та місця влучання. Зазвичай дрони несуть локальний акумулятивний чи вибуховий заряд, пошкодження зосереджуються у радіусі кількох метрів, не пошкоджуючи всю конструкцію.
Він додав, що тип будівлі впливає на ступінь руйнувань. Найвразливіші до ракетних ударів — цегляні будинки без бетонного каркаса. В панельних часто ушкоджуються стики між плитами, що може призвести до обвалення. Монолітно-каркасні будівлі, де основою є бетонний каркас та монолітні плити, вважають конструктивно надійнішими.
Проте будівельник застеріг: жоден тип будівель не гарантує абсолютну безпеку при прямому попаданні. Важливо говорити про різні ступені ризику, а не про повну захищеність.
У Львівській міській раді заявили, що продовжують працювати над збільшенням кількості укриттів і покращенням існуючих. За словами Андрія Москаленка, з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році на ці цілі місто виділило понад 350 мільйонів гривень.
Окрім державного фінансування, мешканці житлових будинків можуть облаштувати власні укриття за програмою співфінансування з міським бюджетом.
