Музейна мапа Львова включає не лише великі відомі національні інституції, які традиційно потрапляють у туристичні маршрути.

У місті діє багато невеликих музеїв, що зберігають мистецьку, історичну та наукову спадщину, та які часто лишаються поза увагою відвідувачів. Нижче — добірка львівських музеїв, що можуть зацікавити не тільки гостей міста, а й самих львів’ян.

Музеї, які розповідають про життя та творчість відомих постатей

Ці простори дозволяють побачити не тільки мистецькі доробки майстрів, а й заглянути в їхнє повсякденне життя. Збережені квартири й майстерні, особисті речі, рукописи та архіви відтворюють атмосферу, в якій створювалися фотографії, музика й скульптура.

Одним із таких місць є Квартира-музей Юліана Дороша — один із останніх музейних проєктів у місті, відкритий у червні. Музей розташований у будинку на вулиці Костя Левицького, де жив сам фотограф, і відразу створює враження домашньої гостинності, а не формальної експозиції. В інтер’єрі збережені кухонний простір, старий умивальник, піч, стіл та інші предмети побуту родини Дорошів, що дає відчуття львівської оселі ХХ століття. У кімнатах представлено особисту бібліотеку Юліана Дороша, серед якої — «Підручник фотоаматора» — перша українська праця автора про мистецтво фотографії, а також числа фотожурналу «Світло і тінь», де він публікував матеріали. Експозиція включає фототехніку, документи, листи, записи та сімейні світлини. Окрему частину становлять світлини старого Львова та з експедицій на Гуцульщину, Бойківщину, Лемківщину й Покуття. У музеї можна не лише побачити творчість Дороша, а й уявити, як він жив і працював.

Музей Володимира Патика відкрили у 2024 році в майстерні художника. Тут представлено широку частину його творчості: портрети, пейзажі, натюрморти, карикатури, а також особисті речі — пензлі, фарби, блокноти з ескізами. Карикатура в його доробку була засобом сатири щодо людей, які пристосовувалися до радянського режиму й доносили на інших. Роботи Патика впізнаються за насиченою палітрою: художник прагнув передати красу природи й життя навіть в непрості часи. В експозиції також є твори, що відображають атмосферу радянської дійсності, і короткий фільм про життя і творчість митця. Зауважимо, що 2026 рік на Львівщині оголошено роком Володимира Патика з нагоди 100-річчя від дня народження художника.

Меморіальний музей Станіслава Людкевича розташований у будинку, де композитор провів останні роки життя; музей відкрився в 1995 році. Після смерті Людкевича його дружина зберегла архіви, особисті речі та інтер’єр дому, які згодом стали експонатами. Тут можна побачити робочий кабінет, рояль, велику бібліотеку, рукописи, видання музичних творів, листи й фотографії. Архів налічує близько десяти тисяч предметів, що детально розповідають про життя та творчість композитора. Музей дає змогу відчути простір, у якому Людкевич творив, і краще зрозуміти його як особистість. Раніше в матеріалах згадували маловідомі сторінки життя композитора — про жінок, які вплинули на його долю, та непрості взаємини з радянською владою.

Музей модерної скульптури Михайла Дзиндри — єдиний в Україні заклад, присвячений сучасній скульптурі. Скульптор створив цей музей після повернення з еміграції: у 1991 році він повернувся з США, привіз понад 800 власних робіт і за власні кошти збудував музей, що відкрився в 2005 році. Тут експонуються абстрактні скульптури, портрети, архітектурні композиції, барельєфи та авторські малюнки. Багато робіт Дзиндри виготовлено з нестандартних матеріалів — будівельної сітки, арматури, цементу — і їхні форми лишають простір для індивідуальних асоціацій. Цей музей не схожий на традиційну художню галерею: він радше пропонує простір для роздумів і власних інтерпретацій творчості митця. У 2021 році відзначали 100-річчя від дня народження скульптора; тоді також обговорювали ініціативи вшанування його пам’яті, зокрема пропозицію щодо перейменування зупинки громадського транспорту біля музею.

Музеї, що розповідають історію українського війська

Ці експозиції дозволяють простежити еволюцію українських збройних формувань від давніх часів до сьогодення через доти, військову форму, особисті речі захисників та документи.

Одним із таких є Воєнно-історичний музей у 58-му Будинку офіцерів. Він знайомить відвідувачів з історією українського війська від княжих часів до сучасності: у залах представлені зброя, військова форма, документи та особисті речі захисників. Окремі зали присвячені нинішній російсько-українській війні, зокрема обороні Луганського аеропорту, а також пам’яті Героїв України. Експозиція відтворює, якою ціною виборювалася незалежність і як змінювалися армійські традиції.

Ще один приватний заклад з аналогічною тематикою — Галерея українського військового однострою. Тут зібрано понад 30 реконструйованих одностроїв: Українських січових стрільців, УПА, Карпатської Січі та інших формувань. Однострої, емблеми й нашивки відтворені згідно з архівними матеріалами та історичними світлинами, тож відвідувач може уявити, як виглядали українські вояки різних епох.

Приватні музеї, які також варті вашої уваги

У Львові є безліч приватних музейних ініціатив. Вони демонструють, що музей може бути дуже різним — від інтерактивного простору до меморіальної квартири чи вузькотематичної колекції.

Музей у темряві «Третя після опівночі» — інтерактивний простір, де всі екскурсії відбуваються в абсолютній темряві під супроводом незрячих гідів. Тут доступні три формати: «Прогулянка у темряві», «Квест чуттів» та «Побачення у темряві». Кожен із них пропонує випробувати інші відчуття — слух, дотик, нюх і смак. Наприклад, у «Квесті чуттів» потрібно розпізнати запахи й смаки, визначити вагу предметів і виконати інші завдання, покладаючись лише на нечуттєві від зору органи. Відвідувачі також можуть ознайомитися зі шрифтом Брайля й навіть написати кілька слів ним власноруч. Це унікальна нагода відчути світ так, як його сприймають незрячі люди.

Музей скла — єдиний в Україні музей, присвячений історії й мистецтву роботи зі склом. Він розташований у підземеллях палацу Бандінеллі. Тут експонуються як історичні, так і сучасні скляні вироби українських і зарубіжних майстрів: декоративні композиції, посуд, ювелірні прикраси, що демонструють різноманітні техніки. Експозицію доповнюють інтерактивні елементи: можливість “створити” скляний виріб на сенсорному екрані, вікторини про скло, відкриття комірки з сюрпризом зі скла, а також оптичні прилади для детального розгляду експонатів. Це місце, де поєднуються історія, мистецтво й сучасні технології, відкриваючи скло з нового боку.

Квартира-музей Фаїни Петрякової — невеликий меморіальний простір у домі, де жила і працювала вчена. Інтер’єр збережено майже в первісному вигляді: робочий кабінет, книги, архівні світлини, старі меблі та особисті речі створюють відчуття живого дому. Фаїна Петрякова досліджувала українське художнє скло й кераміку, а також докладала зусиль до збереження єврейської культурної спадщини Галичини. Вона віднайшла й зберегла унікальну колекцію колишнього Єврейського музею у Львові, яка під час радянського періоду була схована на горищі Музею етнографії. Сьогодні в музеї зберігаються її наукові праці, документи та предмети юдаїки, що розповідають про історію і культуру єврейської громади Львова. У 2012 році музей тимчасово закривався через загрозу руйнування простору внаслідок будівництва, яке поставило під сумнів подальше збереження колекції.

Про життя євреїв на Галичині розповідає музей «Слідами галицьких євреїв». Він знайомить з історією, культурою та повсякденним життям єврейської громади Львова через релігійні реліквії, старовинні документи, фотографії та предмети побуту. Серед цінних експонатів — рукописний сувій Тори, мезуза, цдака та інші речі, що ілюструють релігійні та побутові практики громади. Окрему увагу привертає лампа історика Якова Хонігсмана — одного з провідних дослідників історії євреїв, під її світлом він працював над своїми праці.

Музеї при університетах, про які знають не всі

Окрему категорію становлять університетські музеї Львова — не завжди помітні для широкого загалу, але дуже цінні своїми колекціями та науковим значенням.

Серед багатьох музеїв ЛНУ імені Івана Франка є кілька менш відомих, але цікавих наукових просторів. Одним із них є Астрономічна обсерваторія ЛНУ — одна з найстаріших університетських обсерваторій України, заснована у XVIII столітті. Тут досліджують Сонце, зірки, галактики; у складі обсерваторії є комплекс телескопів, внесений до переліку національних наукових об’єктів. Відвідувачі можуть побачити історичну оптику та прилади, а за ясної погоди — дивитися на небо через телескопи.

Гербарій Львівського університету вартий уваги: це одна з найбільших ботанічних колекцій в Україні, що формувалася понад сто років. Зараз її фонд налічує близько 280 тисяч зразків рослин, мохів, грибів і лишайників із різних регіонів світу. Ця колекція служить науковцям у дослідженні рослинного різноманіття.

Не лише ЛНУ має університетські музеї — інші виші Львова також презентують свої наукові напрямки через музейні зали. Наприклад, у Львівській політехніці діє Ретромузей аудіоапаратури — перший в Україні музей, присвячений історії звукозапису і відтворення звуку. У колекції понад 100 експонатів: вінтажні магнітофони, платівкові та касетні програвачі, телевізори, радіоприймачі, портативні плеєри та інша техніка XX століття. Найстаріший експонат — механічний грамофон 1948 року. Унікальність музею в тому, що більшість пристроїв досі працюють, тож відвідувач може не лише побачити, а й почути їх. Схожою за ідеєю є державна платформа «Дім звуку», присвячена історії радіо і звуку.

Музей хвороб людини при Львівському медичному університеті — один із найоригінальніших у місті, заснований у 1896 році. Тут зберігається понад 1800 зразків органів із різними патологіями: рідкісні вроджені аномалії, зразки віспи, прокази, легені, уражені COVID-19. Також у фондах тисячі зразків тканин для мікроскопічного вивчення, старовинні медичні книги та архів розтинів, що ведеться понад століття. Це виставковий простір, який дозволяє поглянути на людський організм і розвиток медицини під іншим кутом.

Серед музеїв ветеринарного університету особливу увагу привертає Музей підков — єдиний в Україні музей, присвячений історії ковальської і ветеринарної справи. Колекція налічує понад 300 підков різного призначення й епох: робочі, ортопедичні для тварин із проблемами копит і суглобів, підкови для роботи в гірських умовах, на льоду чи кам’янистому ґрунті, безшумні підкови для міських коней. Також експонуються ковальські інструменти, які демонструють процес виготовлення підков. Ця експозиція показує підкову як інженерне й культурне досягнення, а не просто сувенір.

Музей деревини при Лісотехнічному університеті — єдиний в Україні музей, присвячений деревині. У фондах понад 2800 зразків із різних куточків світу: зрізи вікових дерев, численні породи деревини, гербарій видатного ботаніка Остапа Волощака, фрагмент старовинного львівського дерев’яного трубопроводу та деревина з козацької «Чайки». Цей музей відкриває деревину не лише як природний матеріал, а й як частину історії, науки й культури.

Замикaє добірку університетських музеїв Музей підпільної Церкви при Інституті історії УКУ. Він документує діяльність Української греко-католицької церкви в радянський період: у експозиції — документи, літургійні речі, особисті історії священників і парафіян. Серед унікальних експонатів — саморобні маленькі чаші, виготовлені в таборах ГУЛАГу, рукописні молитовники та речі Патріарха Йосифа Сліпого. Основу колекції становить великий архів із понад двома тисячами аудіо- та відеосвідчень очевидців, які таємно зберігали спогади про віру в часи підпільного існування церкви.

Музеї державних служб, які демонструють їхню роботу та техніку

Такі музеї показують еволюцію інструментів і обладнання державних служб, їхні технології та історію.

Приклад — Музей старовинних вимірювальних приладів ДП «Львівстандартметрологія». Це єдиний в Україні музей, присвячений історії вимірювальної техніки. У колекції — сотні приладів XIX–XX століть: старі ваги, термометри, секундоміри, спідометри, амперметри, хронометри та інші інструменти, що колись слугували для вимірювання часу, ваги, температури й відстані. Виставка ілюструє, як змінювалися технології та якими приладами користувалися раніше.

Ще один цікавий заклад — Музей історії пожежної справи при ДСНС. Він розміщений у будівлі діючої пожежної частини і знайомить з розвитком пожежної справи у Львові й на Галичині. Тут експонуються старовинні пожежні каски, ручні помпи, спорядження, моделі пожежної техніки та унікальний австрійський пожежний насос 1849 року. Окремий зал присвячено будням рятувальників, а завершальна частина виставки присвячена ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Це місце демонструє, як змінювалася пожежна справа та якою ціною рятувальники оберігають людські життя.

Загалом такі музеї формують багатогранну музейну карту Львова, що поєднує історію, науку, культуру й сучасний підхід до представлення експозицій. Вони допомагають побачити місто з нових, менш відомих кутів.

Автори: Тетяна Панчишин, Софія Станіславова