У замку на Львівщині команда українських та польських реставраторів успішно завершила відновлення гербового картуша, розташованого над головною в’їзною брамою. Про це повідомила керівниця реставраційних робіт Анна Кудзя.

«Ми завершили роботи над гербовим картушем, який прикрашає головну браму замку. Це справжня перлина, адже тут народився Ян ІІІ Собеський», – зазначила вона.

Гербовий картуш в Олеському замку включає чотири герби колишніх власників, серед яких – Іван Данилович. Під час реставраційних робіт фахівці видалили шар гіпсової штукатурки та цементні заповнення, що залишилися після попередніх невдалих ремонтів, а на їхньому місці відновили первісну кам’яну фактуру.

Реставратори здійснили 47 доповнень, відтворивши втрачені елементи з аналогічного каменю.

Кошти на реставраційні роботи, які склали 180 тисяч злотих, надала Польща. Міністерство культури Польщі фінансує 31 проект за кордоном, більшість з яких реалізуються у Львівській області.

Довідка

Олеський замок вперше згадується в документах, датованих 1327 роком. Завдяки своєму стратегічному розташуванню на кордоні Литви та Польщі, замок неодноразово ставав об’єктом боротьби та змінював своїх власників. Протягом XV–XVI століть Олеський замок зазнав численних руйнівних нападів татар. У другій половині XV століття він перестав виконувати оборонні функції та перетворився на резиденцію для магнатських родів: спочатку Даниловичів, згодом Собєських і Жувуських.

Замок також відомий тим, що 1629 року тут народився онук Даниловича, Ян ІІІ Собєський, чия правління принесла замку статус королівської резиденції. За легендою, під час його народження почалася гроза, і в момент, коли немовля поклали на мармуровий стіл, вдарив шалений грім, що розколов стол. Це пророцтво пророкувало, що він стане видатною особистістю.

Протягом своєї історії замок багато разів зазнавав руйнувань. Вогонь та сильний землетрус 1838 року завдали серйозних ушкоджень, а також самі власники, які розбирали стіни в пошуках скарбів. До кінця XIX століття замок перетворився на руїни. У 1882 році львів’яни зібрали кошти для його викупу, і будівля перейшла в державну власність. До 1939 року замок використовували як сільськогосподарську школу для дівчат. Під час Другої світової війни в ньому розміщувалися військові склади.