Всього до апеляційних та місцевих судів призначено 78 суддів.

«Ці призначення є частиною програми фінансової підтримки Ukraine Facility. Україна вживає необхідних заходів для реалізації реформи, що зміцнює підзвітність, доброчесність і професіоналізм судової влади, а також забезпечує ефективне функціонування судів у регіонах з недостатньою кількістю суддів», — зазначено на офіційному ресурсі Президента України.

Згідно з указами №930/2025, №944/2025, №953/2025, в області на суддівські посади призначено:

• Дмитра Шаповала у Західний апеляційний господарський суд;
• Петра Манюка у Західний апеляційний господарський суд;
• Романа Міліціанова у Західний апеляційний господарський суд;
• Оксану Прядко у Західний апеляційний господарський суд;
• Віктора Ржепецького у Західний апеляційний господарський суд;
• Тараса Рима у Західний апеляційний господарський суд;
• Ніну Степанюк у Західний апеляційний господарський суд;
• Олексія Мандзія у Восьмий апеляційний адміністративний суд.

Професійна біографія суддів

Дмитро Шаповал з 2015 року працював адвокатом. Громадська рада доброчесності зазначила, що батько його співмешканки є на сайті «Миротворець». У відповідь Шаповал зазначив, що з батьком вона не спілкується з 2008 року. У 2022 році він не задекларував земельну ділянку у Кривому Розі, однак у 2023 році вніс її у декларацію.

Петро Манюк, як повідомляє «ZAXID.NET», завершив навчання у 1997 році в ЛНУ імені Івана Франка. З 2002 року він обіймав посаду судді Господарського суду Львівської області. Громадська рада доброчесності визнала його невідповідним для посади судді апеляційного суду, оскільки у 2013 та 2017 роках, перебуваючи на навчанні, ухвалював судові рішення. Також у його дисертації були виявлені посилання на російські ресурси.

Роман Міліціанов до 2015 року працював суддею в Зарічанському районному суді міста Суми, а пізніше – суддею Господарського суду Вінницької області. Громадська рада доброчесності відзначила, що у Сумах він не мав власної нерухомості та винаймав житло. Також в деклараціях він не вказував право на користування квартирою та кімнатою в гуртожитку в Харкові.

Оксана Прядко з 2009 року обіймала посаду судді Господарського суду Житомирської області. Громадська рада відзначила, що Прядко безпідставно допустила суттєві розбіжності у відомостях, поданих у майнових деклараціях за різні або одні й ті ж періоди, і у її досьє відсутня переконлива інформація про джерела походження майна.

Віктор Ржепицький з липня 2003 року до 10 травня 2005 року був помічником прокурора Заводського району Миколаєва, потім працював в кількох фірмах, а з грудня 2008 року — суддею Господарського суду Миколаївської області. Громадська рада доброчесності звернула увагу, що 2010 року він декларував земельну ділянку, яка зникла з декларації після 2015 року, без вказання доходів від її відчуження, і підкреслила право користування його сімʼєю кількома автомобілями.

Тарас Рим навчався в ЛНУ імені Івана Франка, з 2010 року працює суддею Господарського суду Львівської області. Громадська рада відзначила, що суддя не має власного майна, натомість його дружина декларує власність. Дружина здобуває доходи від оренди майна, яке орендують їхні родичі. Також сім’я без дозволів проводила масштабну реконструкцію будинку, який купила в 2004 році. Окрім того, під час повномасштабного вторгнення суддя виїжджав за кордон.

Ніна Степанюк з 2011 року працювала адвокаткою і кілька разів брала участь у конкурсах на посаду судді. Оскільки вона вперше подала декларацію про доходи, Громадська рада не змогла виявити можливі порушення з декларування майна, але виявила занижену вартість активів.

Олексій Мандзій у 2008 році закінчив Одеську національну юридичну академію. У 2010 році він був призначений суддею Тернопільського окружного адміністративного суду. У червні 2025 року Громадська рада доброчесності надала висновок про його невідповідність на посаду судді, зафіксувавши, що він не задекларував низку майна, яке використовує, і підкреслила, що офіційні доходи батьків не відповідають записаному на них майну. Проте після пояснень судді у липні Громадська рада скасувала свій висновок.

Зазначимо, що СБУ виявила пістолет кілера, яким було вбито народного депутата Андрія Парубія. Підозрюваному може загрожувати довічне ув’язнення.