Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук відвідав Львів, де зустрівся зі студентами Львівського національного університету імені Івана Франка. Під час зустрічі він представив проєкт нового Цивільного кодексу України, який готують до другого читання у Верховній Раді.

Цей законопроєкт встановить правила в багатьох сферах життя громадян. Він пройшов широке фахове й суспільне обговорення. Документ оновлює приватне право, руйнуючи застарілі радянські підходи, і пристосовує українське законодавство до сучасних європейських стандартів. Проєкт уже обговорили з представниками військових, медіа, фермерів, релігійних організацій, ЛГБТІК+, репродуктологами, авторами творів і суддями.

Новий Цивільний кодекс України складатиметься з восьми книг (законопроєкт № 15150) і набуде чинності через рік після завершення воєнного стану. Такий відтермінувальний період необхідний, щоб судді, адвокати, нотаріуси та інші правники встигли пройти підготовку та адаптуватися до нових норм. Кодекс радикально змінює структуру приватного права.

Руслан Стефанчук підкреслив, що чинний кодекс, навіть після численних змін, зберігає філософію минулого століття. Натомість новий проєкт ставить у центр уваги людину, її свободу, гідність та нові реалії життя, які раніше не враховувалися у правовому полі.

«Світ змінився. Сьогодні ми говоримо про цифрову приватність, криптовалюти, штучний інтелект, збереження репродуктивного потенціалу наших воїнів та захист від наслідків збройної агресії. Ці виклики вимагають сучасного, гнучкого й надійного законодавчого фундаменту. Крім того, це – наш стратегічний крок до Європейського Союзу. Ми гармонізуємо правила гри з європейським приватним правом, щоби українці відчували юридичний захист за найвищими міжнародними стандартами. Це великий документ на сотні сторінок, і ми свідомо не поспішаємо з його ухваленням, бо прагнемо максимально якісно виписати кожну норму через широку суспільну та експертну дискусію», – наголосив голова парламенту.

Основні новації законопроєкту включають:

Право людини, зокрема військовослужбовців, розпоряджатися замороженим репродуктивним матеріалом у разі смерті чи втрати дієздатності. Це зніме юридичну невизначеність і дозволить партнерам використовувати біоматеріал для продовження роду.

Запровадження захисту особистого цифрового простору. Закон забезпечує право на захист персональних даних в інтернеті, контроль над цифровими аватарами, профілями та обмеження їх використання штучним інтелектом без згоди людини.

Вперше в кодексі передбачено спадкування цифрових активів: акаунтів у соціальних мережах, криптовалют, монетизованих блогів, інтелектуальної власності в електронному вигляді та доступу до хмарних сховищ.

Посилення механізмів боротьби з дезінформацією та наклепом в інтернеті. Спрощується процедура спростування недостовірної інформації на цифрових платформах і стягнення компенсації за шкоду репутації.

Створення цивільно-правової бази для фіксації та відшкодування збитків, завданих війною. Це – юридичний фундамент для майбутніх репарацій громадянам і бізнесу за знищене майно, моральну шкоду та втрату здоров’я через агресію.

Інтеграція Сімейного кодексу в Цивільний змінює підхід до виховання дітей. Замість радянського поняття «батьківські права» закріплюється концепція «батьківської відповідальності». Пріоритетом стає не контроль батьків над дитиною, а обов’язок забезпечити її найкращі інтереси, право на розвиток і участь у прийнятті рішень.

Особливо гострі дискусії спричинили питання стану ЛГБТІК+ спільноти та сімейних прав, на які звернули увагу студенти.

Начальник Львівської ОВА Максим Козицький зазначив: «Проєкт нового Цивільного кодексу вже пройшов перше читання і готується до другого. Зараз відбуваються активні дискусії з окремих положень. Важливо говорити про них відкрито, чути різні думки та задавати питання. Цивільне право супроводжує людину щоденно: власність, договори, спадкування, особисті права, захист честі та гідності, відносини між людьми, бізнесом і державою – за кожною нормою стоять реальні життєві ситуації та конкретні люди. Дякуємо голові Верховної Ради за те, що важлива для держави дискусія відбувається не лише в парламенті, а й у регіонах за участі університетів, фахівців і молоді».

Це вже 62-га зустріч Руслана Стефанчука зі студентами по всій Україні. Він заявив, що під час цієї кампанії врахують рекомендації академічної спільноти, молодих юристів та студентів.

В межах робочого візиту на Львівщину голова парламенту також вшанував пам’ять українських воїнів.