Перспективи українських міст: погляд європейських архітекторів

Відомі архітектори Марко Касагранде та Йоганнес Товат поділилися своїм баченням розвитку сучасних міст, ролі природи в урбаністиці та принципами, на яких повинна ґрунтуватися архітектура майбутнього. Під час розмови вони також обговорили співпрацю з будівельною компанією blago та нові проєкти, при цьому акцентуючи на актуальності концепції міст третього покоління.

Марко Касагранде та Йоганнес Товат

Архітектори Марко Касагранде та Йоганнес Товат наголошують, що сучасні міста потребують суттєвих змін. Після декількох десятиліть індустріального розвитку, з акцентом на швидкість і комфорт, виникає потреба в новому міському середовищі – більш чутливому до потреб людей, природи та контексту місця. Тому сучасна архітектура все частіше розпочинається з аналізу простору та ландшафту, а не лише з будівель.

Фахівці вважають, що у співпраці з компанією важливо акцентувати увагу не лише на квадратних метрах, а й на якості життя. Вони підкреслюють, що робота з українськими проєктами надає шанс переосмислити підходи до містобудування, зокрема в контексті відновлення та розвитку нових житлових районів.

Природа як основа сучасного міста

Архітектори переконані: природа повинна стати не декоративним, а основним елементом міського планування. Зелені зони, парки, відкриті простори та взаємодія будівель із ландшафтом створюють комфортне середовище для життя.

«Я завжди опираюся на біологію та чутливість. Місто не може існувати в ізоляції від природи, адже саме природа стала основою міст. Коли ми проектуємо, ми розглядаємо не лише саму будівлю, а й передачу від зовнішнього простору до внутрішнього – як сад, зелень та довкілля взаємодіють із житлом», – зазначає Марко Касагранде.

Індустріалізація і комфорт: пошук балансу

При цьому архітектори визнають, що повна відмова від індустріалізації неприйнятна. Сучасні люди звикли до комфорту, і це стало частиною їхнього життя. Завдання архітектури полягає у знаходженні балансу між зручністю і екологічністю, не жертвуючи якістю середовища.

«Індустріалізація забезпечила нам комфорт, і відмовитися від неї не можемо. Проте важливо зробити її більш чутливою – такою, що доповнює простір, а не знищує його. Саме поєднання комфорту та природи визначає напрямок розвитку Європи», – додає Йоганнес Товат.

Співтворення міста разом із мешканцями

Архітектори також акцентують увагу на участі людей у формуванні міського середовища. Вони підкреслюють, що місто не може бути справжнім без своїх мешканців, а архітектура повинна створювати умови для взаємодії, а не ізоляції.

«Місто – це насамперед люди. Якщо місто не надає життя, воно втрачає сенс. При розробці проєктів ми завжди приділяємо увагу простору для людей, їхньому життю, прогулянкам та спілкуванню», – ділиться Марко Касагранде.

Ландшафт як перший крок у проєктуванні

Архітектори наголошують, що в сучасних проєктах головним є ландшафт. Саме з нього починається планування, а будівлі інтегруються в готовий простір, а не навпаки.

«Ми ніколи не розпочинаємо зі споруд. Спочатку ми малюємо простір – кожне дерево, кожен парк, кожну зелену зону. І лише потім визначаємо місця для будинків. Такий підхід допомагає уникнути архітектури-загарбника і створити комфортне середовище для життя», — пояснює Йоганнес Товат.

Відбудова і збереження духу міста

Обговорюючи український контекст, архітектори підкреслюють, що під час відбудови важливо зберегти не лише функціонал, а й дух місця. Навіть коли будівлю потрібно зводити з нуля, вона повинна відновлювати емоційний зв’язок людей із містом.

«Люди можуть втрачати будівлі, і це завжди болісно. Але архітектура може сприяти загоєнню цієї рани, якщо ми відновлюємо не лише форму, а й дух простору, що має значення для мешканців», – підсумовує Марко Касагранде.

Довідка

Марко Касагранде – фінський архітектор, урбаніст і теоретик сучасного містобудування, відомий концепцією міст третього покоління. Його професійна філософія ґрунтується на ідеї повернення міста до природного середовища та людини як ключового елемента урбаністичного простору. У своїх роботах Касагранде досліджує взаємодію архітектури, ландшафту, біології та соціальних процесів, сприймаючи місто як живий організм.

Архітектор реалізував проєкти в Європі та Азії, викладав і проводив лекції про сталий розвиток міст, відбудову та трансформацію постіндустріальних територій. Особливу увагу він приділяє відновленню міст після криз і травм, збереженню духу місця та створенню середовища, що підтримує психологічне і соціальне відновлення мешканців.

Йоганнес Товат – шведський архітектор, спеціалізується на проєктуванні житлових районів, громадських просторів і комплексних міських середовищ з акцентом на людину і якість життя. У своїй практиці він дотримується принципу пріоритетності простору над формою, акцентуючи на ландшафті, зелених зонах і інтеграції архітектури в природне середовище.

Товат має значний досвід у проєктах сталого розвитку, де поєднуються комфорт, інфраструктура та екологічність. Він переконаний, що сучасна архітектура повинна уникати моделі «будівля як домінанта» і формувати простір для взаємодії, життя та спільноти, працюючи з концепцією архітектури, яка делікатно інтегрується в навколишнє середовище.

Більше від автора

Розклад вимкнень електроенергії на 13 січня у Львівській області

Ось варіант: “Придбати її можна всього за 50 грн!”