У вівторок, 10 березня, Львів прощатиметься з воїном Віктором Козаковим, який загинув, захищаючи Україну від російської агресії.

Міська рада просить львів’ян та гостей міста приєднатися до міської церемонії прощання і в цей час утриматися від розважальних заходів та святкувань.

Чин поховання розпочнеться о 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апостолів Петра і Павла. Потім, орієнтовно о 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Поховають захисника на Личаківському кладовищі, у полі почесних поховань № 87 (вул. Пасічна).

Біографічна довідка захисника

Віктор Козаков (15.03.1994 — 01.03.2026). Народився в селі Шевченка Черкаської області.

Навчався в загальноосвітній школі №1 міста Сміла Черкаської області. Пізніше здобув професію електрозварювальника у Державному навчальному закладі «Смілянський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів».

Працював арбористом та займався підприємницькою діяльністю.

За словами рідних, Віктор був коханим чоловіком і люблячим батьком, доброзичливою та відповідальною людиною, працелюбним, життєрадісним оптимістом. Він вирізнявся сміливістю, рішучістю й відвагою, був товариським і завжди готовим прийти на допомогу — людиною з великою і щирою душею. Захоплювався активним відпочинком: любив ендуро, квадроцикли та офроуд. Часто відпочивав на риболовлі, грав у страйкбол, цінував зустрічі з друзями й спільні пригоди. У вільний час захоплювався комп’ютерними іграми.

З початком повномасштабного вторгнення російських військ став на захист Батьківщини. Захищав територіальну цілісність і суверенітет України на Північно‑Слобожанському напрямку у складі 33-ї окремої механізованої бригади та на Південно‑Слобожанському напрямку у складі 116-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

За мужність нагороджений відзнакою Президента України — орденом «За мужність» III ступеня.

У Віктора Козакова залишилися дружина, двоє доньок, мати, брат, сестри, велика родина та близькі друзі.