фото умовне

У порівнянні з попереднім місяцем енергопостачання в Україні відчутно поліпшилося. Графіки планових відключень вже не застосовуються у всіх регіонах: зокрема на Львівщині світло не вимикали кілька тижнів. Чи можна говорити про стабілізацію енергосистеми, яку роль у цьому відіграла весна і чи настав час забути про економію кіловат-годин? Ці питання редакція обговорила з виконавчим директором Асоціації «Енергоефективні міста України» Святославом Павлюком.

«Загалом енергосистему України вдалося стабілізувати. Проте дефіцити виробництва все ще присутні в окремих регіонах. Для населення ситуація помітно покращилася: графіки відключень наразі відсутні, принаймні у західних областях. Також знизилася ціна на ринку: якщо в лютому вона сягала близько 15 гривень за кВт·год, то сьогодні — приблизно 6–8 гривень», — зазначає Святослав Павлюк.

Чи пов’язане поліпшення енергетичної ситуації з погодними умовами?

Безперечно. З настанням тепла поступово знижуватиметься потреба в опаленні. Поява сонячного тепла дає можливість відправляти реактори на планові ремонти. Водночас у травні розпочинається кампанія з перевантаження палива, і тоді можуть виникнути нові обмеження в енергопостачанні.

Чи залишається ризик повторних блекаутів в Україні?

Причини відключень дві. По-перше, удари по мережах передачі електроенергії; по-друге, удари по електростанціях, які виробляють електрику. Через це у пікові навантаження система не завжди може забезпечити повний обсяг постачання. Лише за останню добу в напрямку України полетіло близько 150 дронів, і це реальна загроза, оскільки їхнє завдання — порушити електропостачання нашої держави.

Президент говорив про загрозу по системах водопостачання. Наскільки вони захищені?

Не хочу розкривати деталі для противника. Можу лише сказати, що країна робить усе можливе для захисту критичної інфраструктури.

Чи імпортуємо зараз електроенергію?

Імпорт електроенергії завжди використовували у двох ролях: як джерело базового постачання та для балансування системи в ті моменти, коли власного виробництва бракувало. Ця ситуація змінюється щодня, адже наша енергосистема інтегрована в загальний енергетичний простір ЄС.

Наскільки корисною в кризових ситуаціях може бути зелена енергетика? Чи навчилася Україна більше покладатися на альтернативні джерела за роки війни?

Зелена енергетика може відігравати важливу роль у загальній енергосистемі. Загальна встановлена потужність сонячних і вітрових станцій в Україні щороку зростає. Водночас кожна енергосистема має балансувати погодозалежні джерела (сонце й вітер) з погодонезалежними — тепловими та атомними електростанціями. Існують ще гідроелектростанції, які залежать від накопичення води — у посушливі роки їхня ефективність падає.

Україна продовжуватиме нарощувати потужності сонячних і вітрових станцій та працює над розвитком акумуляторних систем для накопичення енергії.

Промисловість особливо відчула скорочення енергопостачання, і рахунки для неї стали дуже високими.

Ціна на електроенергію на українському ринку є високою, але населення цього майже не відчуває, оскільки отримує дотації. Тобто при ринковій ціні 10–11 гривень за кВт·год домогосподарства фактично отримують доплату 5–6 гривень за кожну кіловат-годину. Квартири з електроопаленням, що споживають зимою 1600–2000 кВт·год на місяць, щомісяця отримують від держави дотацію в межах 8–14 тисяч гривень. Ці витрати частково перекладаються на плечі промисловості через податкові та інші механізми, тому підприємства змушені платити значно більше за електроенергію.

Чи має населення й надалі жити в режимі економії електроенергії?

Рекомендую мешканцям придбати вольтметри й контролювати напругу в мережі. Якщо напруга становить 230 В і вище — можна вмикати всі необхідні прилади. Якщо вона падає нижче 220 В — слід обмежити споживання. А коли напруга опускається до 190 В, краще взагалі нічого не вмикати в розетку, щоб уберегти побутову техніку.

Інна Василюк