Служба зовнішньої розвідки України почала публікувати серію розсекречених документів МДБ та КДБ СРСР напередодні 80-ї річниці подій, відомих як Львівський псевдособор. Про це повідомили у Службі зовнішньої розвідки.

Архівні матеріали розкривають деталі спецоперації радянських спецслужб, що відбувалася 8–10 березня 1946 року в соборі Святого Юра. За прямими вказівками з Москви тоді було оголошено про розрив Української греко-католицької церкви з Апостольською столицею та її примусове «возз’єднання» з Російською православною церквою.

З опублікованих документів випливає, що підготовці собору передували масштабні репресії: арешти вищого духовенства, у тому числі митрополита Йосифа Сліпого, а також закриття Богословської академії у Львові. Для легітимації ліквідації УГКЦ чекісти створили підконтрольну «ініціативну групу», а безпосередню організацію заходу забезпечувала оперативна група НКДБ — вона відповідала за фінансування, охорону та формування списків лояльних делегатів.

Окремий масив розсекречених справ стосується архієпископа Івана Бучка, якого радянські спецслужби вважали одним із найнебезпечніших центрів впливу за кордоном. Завдяки прямому доступу до Папи Римського та активній роботі з українською діаспорою, він став об’єктом багаторічного стеження КДБ у Європі. Агентурні матеріали мали на меті зібрати відомості про його контакти та діяльність. Справу на Бучка завершили лише через неможливість продовжувати оперативну розробку на італійській території — матеріали передали до Москви.

Опубліковані документи також свідчать про те, що подібні репресивні заходи проводилися й на Закарпатті, а також у країнах Східної Європи, де радянський режим прагнув практично знищити вплив греко‑католицької церкви.