Життя після школи для сучасного українського підлітка — це не сценарій, а виклик.
Там, де колись був чіткий маршрут — вступ до університету, диплом, стабільна робота — сьогодні розмиті межі. Після повномасштабної війни звичні орієнтири зникли, а на зміну прийшли сумніви, страхи й альтернативні шляхи.
В умовах війни, міграції, цифрової трансформації та нестабільної економіки, перед випускником стоїть не просто вибір — це стратегічне рішення про своє місце у світі.
Освіта в Україні
У 2024-2025 роках до українських університетів вступає все менше абітурієнтів, ніж, скажімо, у 2019-му. І хоча держава зберігає можливості безкоштовного навчання, чимало школярів не бачать в українській вищій освіті гарантій майбутнього.
Причини:
-
Застаріла програма у багатьох ВНЗ не відповідає сучасному ринку праці.
-
Погана матеріальна база у регіональних вишах — відсутність мотивації залишатися.
-
Невизначеність із працевлаштуванням — диплом не гарантує роботу навіть у державному секторі.
Попри це, популярність мають ІТ-спеціальності, медицина, військова справа, інженерія.
Зростає частка тих, хто йде працювати одразу після школи.
Популярні напрями:
-
Сфера обслуговування
-
Виробництво та будівництво
-
Віддалені послуги: смм, дизайн, копірайт, менеджмент у соцмережах
Чимало молодих людей не вірять, що через 5 років після вишу їх чекатиме хороша робота, тому шукають способи заробітку вже зараз, нехай навіть за рахунок розвитку навичок «на ходу» без диплому.
Водночас, багато хто комбінує — навчається заочно або онлайн і працює. Це говорить про зростаючу функціональну зрілість молоді, але й про зниження довіри до формальної освіти.
Еміграція: не втеча, а пошук стабільності
Найгостріша тема — масовий від’їзд молоді за кордон. За різними даними, від 1.4 до 2.1 мільйона українських дітей шкільного віку виїхали за кордон у зв’язку з війною. Близько 830 тисяч з них інтегровано до шкільних систем країн Європейського Союзу. Проте частина дітей продовжує навчатися онлайн в українськи.
Ті, хто вивчив мову, адаптувався у школі, інтегрувався в інше суспільство — не планують повертатися найближчим часом. Часто батьки приймають рішення за дитину, але молодь швидко знаходить плюси:
-
безпечне середовище
-
стабільна освітня система
-
можливість отримати перспективну освіту без “блату” й корупції
-
відкритий доступ до працевлаштування
Еміграція стає не протестом, а обдуманим кроком для виживання та розвитку.
Що впливає на вибір випускника у 2025 році?
У 2025 році на вибір українських випускників впливає кілька ключових обставин.
Перше — безпекова ситуація. Молодь, яка навчалася в умовах тривог, евакуацій і обстрілів, часто не планує залишатися в небезпечному регіоні після школи. Безпека стає новою цінністю, яка прямо визначає маршрут — вступ до університету в іншій області, тимчасовий виїзд за кордон чи перехід на дистанційне навчання.
Друге — якість і доступність освіти. Через війну багато підлітків не отримали повноцінної підготовки до вступу: школи зруйновані, навчання переривалося, не було стабільного зв’язку або педагогічної підтримки. У таких умовах скласти успішно НМТ важко, тому випускник часто обирає простіший шлях: працювати, чекати, або вступати за межами України.
Третє — ментальне виснаження. Багато підлітків у стані постійної тривоги. Навіть у відносно спокійних регіонах війна залишає слід: хтось утратив рідних, хтось вимушено переїхав кілька разів. Тому не всі мають ресурс для довгострокового планування — і відкладають рішення про освіту на пізніше.
Четверте — зміна життєвих орієнтирів. Сучасна молодь прагне не просто “бути кимось”, а жити усвідомлено. Для них важливо, щоб професія мала сенс, відповідала внутрішнім переконанням, не шкодила екології чи іншим людям. Саме тому вони можуть обирати не очевидні маршрути: навчання онлайн, пауза після школи, соціальні проєкти, волонтерство.
Що обирають випускники?ʼ
У 2025 році в Україні більшість випускників все ще обирає вищу освіту, але дедалі більше молоді розглядає професійні технічні спеціальності або працевлаштування одразу після школи.
Попит на вищу освіту
-
Понад 70 % школярів обирають університет після школи, що значно перевищує середньоєвропейські показники (біля 45 %).
-
У 2025 році 312 000 випускників складали Національний мультипредметний тест (НМТ) — незмінна кількість порівняно з попереднім роком.
-
Молодь орієнтується на традиційно престижні напрями: ІТ, менеджмент, філологія, право, психологія — ці напрями серед найзатребуваніших.
2. Зростання професійно-технічної освіти
-
Випускники профтехів мають значну перевагу на ринку праці: понад 50 % вакансій — для кваліфікованих робітників із профтехосвітою.
-
Профтехосвіта відповідає попиту на ринку: програми 1–3 роки, практичні навички, тісна співпраця з роботодавцями .
-
Схоже, що роль таких закладів буде й надалі зростати: вистачає реформи профільної школи й нового фінансування майстерень.
Адаптивна стратегія молоді
-
Освіта + робота: багато хто навчається заочно чи онлайн й працює паралельно — ефективний компроміс.
-
НМТ залишився популярним — близько третини випускників сміливо планують вступати, незважаючи на складність тесту.
Відтак:
-
Більше 70 % випускників вступають до університету — попри критику ефективності дипломів.
-
Професійно-технічна освіта набирає обертів, відповідаючи потребам роботодавців.
-
Робота без профільної освіти залишається складним вибором, і лише одиниці ступають цим шляхом.
Отже, у 2025 році вибір освітнього шляху — це баланс між стабільною традицією вищої освіти, прагматичною потребою в практичних навичках та індивідуальним баченням майбутнього.
Джерело: 032.ua
