Стокове фото
З приходом весни над Львовом та областю в небі часто з’являються ключі перелітних птахів. Багато видів починають повертатися на Львівщину вже з початку березня, а основна хвиля міграції триває до квітня. Журналіст поспілкувався з орнітологом, який пояснив, які пернаті вже повернулися до регіону і кого варто чекати найближчими тижнями.
За словами фахівця, цьогоріч весняна міграція проходить інтенсивно. «Міграція журавлів триває вже приблизно два тижні, — каже орнітолог і засновник Центру реабілітації птахів «Вільні крила» Віктор Шельвінський. — Птахи повертаються у різний час — усе залежить від погоди. Минулого року в лютому було +15°C, а цьогоріч — морози до −20°C. Першими зазвичай прилітають журавлі, шпаки та польові жайворонки».
Він також додає, що на Львівщині вже траплялися й перші ключі лелек, хоча традиційно їх очікують дещо пізніше.
Весняна міграція відбувається хвилями
Ранньою весною повертаються ті види, які можуть знаходити поживу навіть за прохолодних умов. Зазвичай у першій декаді березня на Львівщині з’являються шпаки, польові жайворонки та дикі гуси.
У середині березня, приблизно 10–15 числа, орнітологи очікують масовий приліт лелек. «Перші лелеки іноді прилітають трохи раніше, але найчастіше їх бачать саме в середині березня», — зазначає Віктор Шельвінський.
Наприкінці березня — на початку квітня до Львівщини починають повертатися й інші перелітні види: чайки, сірі чаплі, зяблики, різні качки. У квітні вже можна спостерігати приліт ластівок та інших теплолюбних комахоїдних птахів.
Чому не всі птахи повертаються з міграції
Точних даних про те, який відсоток перелітних птахів не повертається після зимівлі, немає — це залежить від виду, погодних умов і ситуації на міграційних маршрутах.
Головні причини втрат під час перельоту — несприятлива погода, виснаження, нестача зручних місць для відпочинку і деградація природних середовищ через людську діяльність.
Додатково на маршрути впливає й війна: окупація частини південних територій, зокрема районів Сиваша — важливого міграційного хабу для багатьох видів, — змушує птахів змінювати традиційні шляхи.
Значні втрати трапляються і серед осілих птахів, які не відлітають у теплі краї. У суворі зими, за оцінками орнітологів, може загинути до 80% дрібних видів, таких як синиці та горобці, оскільки їм важче добувати корм під час сильних морозів і тривалих снігопадів.
Загалом науковці відмічають скорочення популяцій деяких видів в Україні приблизно на 15–45%. Серед причин — знищення природних середовищ, застосування пестицидів у сільському господарстві, зміни клімату та інші фактори.
На жаль, понад 20% видів птахів в Україні вже внесені до Червоної книги, і цей перелік продовжує зростати.
Цікаві факти про міграцію птахів
Міграція — одне з найвражаючих явищ у природі. Деякі птахи долають тисячі кілометрів, щоб повернутися на місця гніздування.
Лелеки, яких щовесни чекають у селах Львівщини, можуть пролетіти до 10 000 км між Африкою та Європою.
Журавлі під час перельотів піднімаються на висоту до 1–2 км і формують характерні клини або ключі, що допомагає економити енергію.
Деякі невеликі види здатні пролітати 300–500 км за одну ніч під час транзитних перельотів.
Багато птахів повертаються саме до тих гнізд, де народилися, навіть через кілька років.
Тому навесні на Львівщині часто можна побачити пернатих у тих самих гніздах, які вони займали й раніше.
Чому після міграції птахи часто потребують допомоги
Після тривалих перельотів деякі птахи потрапляють до реабілітацій через виснаження, поранення або інші проблеми зі здоров’ям.
«Щороку до нашого центру надходять птахи через виснаження та переломи, — пояснює орнітолог Віктор Шельвінський. — Багатьох загроза чекає вже вдома: вони врізаються у вікна або потрапляють під лінії електропередач. На життя птахів також впливають вибухи, урбанізація та інфекційні хвороби».
Чи треба підгодовувати птахів навесні
За словами орнітологів, з приходом потепління в підгодівлі весною немає нагальної потреби, адже природних джерел їжі стає достатньо.
Натомість люди можуть допомогти іншим способом — облаштовуючи місця для гніздування: встановлювати шпаківні, робити платформи для лелек, створювати гніздові укриття для сов тощо. Такі конструкції сприяють безпечнішому гніздуванню птахів у містах і селах.
Що робити, якщо знайшли пораненого птаха
Виявивши пораненого птаха, не радять лікувати його самостійно. Краще передати тварину фахівцям, які зможуть оцінити стан і призначити лікування.
На Львівщині допомогу пораненим і ослабленим птахам можуть надати:
центр реабілітації птахів «Вільні крила»,
«Домівка врятованих тварин» у Львові,
Галицький національний природний парк,
Природний заповідник «Розточчя»,
ветеринарні клініки міста та області.
Фахівці наголошують: своєчасне звернення за допомогою часто дозволяє врятувати птахів і повернути їх у дику природу.
Інна Василюк
Створено за матеріалами: tvoemisto.tv
