У понеділок, 29 вересня, місто прощатиметься з військовослужбовцями Олексієм Котом та Оксаною Козулею, які загинули в бою, захищаючи Україну від агресії. Таку інформацію оприлюднила міська рада.

Прощання з Олексієм Котом розпочнеться об 11:00 в Гарнізонному храмі Святих Апостолів Петра і Павла. Після цього, близько 11:30, відбудеться загальноміська церемонія вшанування на площі Ринок. Захисника поховають на Личаківському кладовищі.

Церемонія похорону Оксани Козулі розпочнеться о 14:00 в Гарнізонному храмі Святих Апостолів Петра і Павла. Після 14:30 також відбудеться загальноміська церемонія на площі Ринок; захисницю поховають на Сихівському кладовищі.

Що відомо про Захисників

Олексій Кіт (09.08.1974 — 22.09.2025). Він народився у місті Кишинів, Республіка Молдова.

Навчався у середній школі № 49 в Кишиневі. Потім здобув професію інженера-механіка сільськогосподарських машин у Львівському національному аграрному університеті.

Олексій працював в Адвокатських об’єднаннях «Павленко і партнери» та «КПЛТ».

За словами рідних, ще з дитинства він мав захоплення автомоделюванням, згодом цікавився деревообробкою та виготовленням меблів. Відрізнявся добрим серцем, мужністю, щирістю та великодушністю.

З початком повномасштабного вторгнення Олексій став до захисту України від агресорів. Він служив у складі 540-ї зенітно-ракетної Львівської бригади та в 3-й роті батальйону «Материк» прикомандированій до 72-ї окремої механізованої бригади.

Нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест».

У Олексія Кота залишилася дружина, син та брат.

Оксана Козуля (25.07.1980 — 25.09.2025). Вона народилася в селищі Шацьк Волинської області.

Середню освіту Оксана здобула за кордоном, де завершила навчання в технікумі за спеціальністю «Управління транспортно-залізничним рухом». Після навчання повернулася в Україну і створила сім’ю.

Вона проходила службу в Державній прикордонній службі України.

За словами рідних, Оксана була доброю, готовою допомогти в будь-який момент, а також вимогливою і цілеспрямованою. Її відзначали охайність, захоплення спортом і самовдосконаленням.

Із початком повномасштабного вторгнення Оксана переїхала до міста та продовжила службу в складі 7-го прикордонного Карпатського загону, а згодом — у Західному регіональному управлінні служби.

Нагороджена відзнаками Державної прикордонної служби України «10 років сумлінної служби» та «15 років сумлінної служби».

У Оксани Козулі залишилися чоловік та син.

Фото: ЛМР