У п’ятницю, 6 березня, Львів прощатиметься з воїнами Володимиром Яськівим та Василем Грубою, які загинули, боронячи Україну від російської агресії. Міська влада просить мешканців та гостей міста взяти участь у загальноміській церемонії прощання і тимчасово утриматися від розважальних заходів і святкувань.

Прощання з Володимиром Яськівим розпочнеться о 09:00 у церкві Покрови Пресвятої Богородиці (вул. Личаківська, 175). Чин поховання Володимира Яськіва та Василя Груби відбудеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Після цього, приблизно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок, за інформацією пресслужби ЛМР.

Володимира Яськіва поховають на Личаківському кладовищі, у полі почесних поховань № 87 (вул. Пасічна). Василя Грубу відправлять в останню дорогу на кладовищі села Зимна Вода.

Біографічні довідки захисників

Володимир Яськів (18.04.1972 — 02.07.2025). Народився в місті Новий Розділ Львівської області.

Здобув початкову освіту у Новороздільській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів №2. Пізніше опанував професію газоелектрозварювальника у Державному професійно-технічному навчальному закладі «Новороздільський професійний ліцей», а також отримав спеціальність автомеханіка в Новороздільському політехнічному фаховому коледжі.

Виконував строкову військову службу. Працював газоелектрозварювальником, а згодом — у торгівлі на приватних підприємствах.

За словами рідних, Володимир любив риболовлю, збирати гриби та доглядати сад. Був умілим майстром на всі руки, життєрадісним і завжди усміхненим. Також полюбляв музику та із задоволенням співав.

У 2025 році став на захист Батьківщини від повномасштабного вторгнення. Володимир боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Південно-Слобожанському напрямку у складі 151-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ. У нього залишилися брат, дружина, двоє синів, невістка, онуки та родина.

Василь Груба (19.04.1971 — 04.03.2026). Родом зі Львова.

Навчався у ліцеї №66 Львівської міської ради. Отримав фах техніка-механіка в Івано-Франківському фаховому коледжі.

Проходив строкову службу в армії. Працював у будівельній сфері на приватних підприємствах.

Рідні згадують Василя як людину, яка захоплювалася риболовлею, футболом і кулінарією. Він був добрим, чуйним, господарським, життєрадісним і світлим у стосунках з людьми — врівноваженим та привітним.

Після початку широкомасштабного вторгнення російських сил став на захист країни. Василь обороняв Україну на Донецькому напрямку у складі 71-ї окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ. Надалі служив у Військовому госпіталі Військово-медичного клінічного центру Східного регіону. Нагороджений медаллю «Ветеран війни». У Василя Груби залишилися дружина, син та рідні.