Завтра Львів віддасть честь воїнам Роману Гораку та Олегу Федочинському.

Романа Горака поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань Nº 87 (вул. Пасічна), а Олега Федочинського – на Голосківському кладовищі (на полі ветеранів).

Фото

8 січня Львів попрощається з воїнами Романом Гораком та Олегом Федочинським, які віддали своє життя за свободу України. Про це повідомили у пресслужбі.

Чин похорону захисників розпочнеться о 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Після цього, орієнтовно о 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Роман Горак (09.07.1980 – 31.12.2025), родом із села Устя Львівської області.

Навчався в Устянському закладі загальної середньої освіти І-ІІ ступенів, а згодом – у Миколаївському професійному ліцеї та Національному університеті «Львівська політехніка».

Працював у ТОВ «ЕФЕ БЕТОН».

Зі слів рідних, Роман був душевним і дбайливим чоловіком, який завжди дбав про близьких. Він був завзятим у роботі, відзначався рішучістю, добром та справедливістю. Полюбляв природу, відпочивати у Карпатах та рибалити у вільний час.

Брав активну участь у Помаранчевій революції та Революції Гідності.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів взяв до рук зброю для захисту Батьківщини. Боронив територіальну цілісність України на Донецькому напрямку, служачи в 24-й окремій механізованій бригаді імені короля Данила.

Роман отримав нагороди: відзнаку Президента України «За оборону України», медаль «Ветеран війни», бригадну відзнаку «Золотий лев» та пам’ятну монету імені Короля Данила Галицького.

У нього залишилися дружина, дві доньки, син, батьки, брат та онук.

Олег Федочинський (22.12.1984 — 06.01.2026) – львів’янин.

Навчався у середній загальноосвітній школі №73 м. Львова, отримав фахову освіту за кордоном.

Працював у будівельній сфері на приватних підприємствах.

За словами близьких, Олег мав захоплення футболом і грав за футбольний клуб «Карпати». Він був добрим, спокійним та неконфліктним, мав численних друзів.

У 2023 році став на захист держави від ворожого вторгнення, служив у складі 141-ї окремої механізованої бригади, захищаючи територіальну цілісність на Запорізькому та Донецькому напрямках.

Нагороджений медаллю «Ветеран війни».

У Олега залишилися дружина, двоє синів, мати та сім’я.