У п’ятницю, 22 серпня, Львів попрощається із військовими Ігорем Сивеньким, Віктором Колодієм та Андрієм Мацьком, які захищали Україну від російських агресорів. Про це повідомила пресслужба ЛМР.
Прощання із Ігорем Сивеньким розпочнеться о 9:00 у соборі Пресвятої Богородиці ПЦУ с. Ременів.
Прощання із Віктором Колодієм розпочнеться о 8:00 у храмі святого Йосафата в м. Шептицькому.
Прощання із Андрієм Мацьком розпочнеться о 9:30 у храмі Вознесіння Господнього (вул. Широка, 81а).
Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Поховають захисників на Личаківському кладовищі на полі Почесних поховань новітніх Героїв.
Що відомо про захисників
Ігор Сивенький (02.03.1976 – 08.08.2025). Львів’янин.
Навчався у середній школі І-ІІІ ступенів № 31 м. Львова. Потім здобув професію кухаря у Львівському професійному коледжі харчових технологій і сервісу.
Проходив строкову службу у війську.
Працював у службі охорони приватних підприємств.
Зі слів близьких, Ігор був доброю і світлою людиною, завжди випромінював позитив, постійно жартував та сміявся. Був дуже турботливим, нестримно любив дітей і тварин. Змалку захоплювався малюванням і плаванням, у вільний час полюбляв рибалити та проводити час на природі.
Із початком повномасштабного вторгнення російських агресорів добровільно став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 26-го окремого полку військової частини 3115 Національної Гвардії України. Нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України».
У Героя залишилися донька, зять, брат з родиною, племінниця з родиною, похресниця, дядько, тітка та двоюрідні брати і сестри.
Віктор Колодій (08.05.1973 – 16.08.2025). Уродженець міста Шептицького Львівської області.
Навчався у гімназії №12 Шептицької міської ради. Згодом здобув професію слюсаря по ремонту автомобілів у Львівському вищому професійному училищі комп’ютерних технологій та будівництва (колишнє професійно-технічне училище №26).
Проходив строкову військову службу.
Працював шахтарем у Відокремленому підрозділі «Шахта “Червоноградська”» державного підприємства «Львіввугілля» і у Відокремленому підрозділі «Шахта “Великомостівська”» того ж підприємства.
За словами рідних, Віктор був спокійним і добрим, завжди вирізнявся справедливістю та доброзичливістю. Був працьовитим і відповідальним у всіх своїх справах, при цьому сміливим і рішучим у важливі моменти життя. Цікавився технікою, особливо ремонтом автомобілів, у чому мав неабиякий хист.
У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських агресорів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Північно-Слобожанському, Південно-Слобожанському та Курському напрямках у лавах 15-го мобільного прикордонного загону «Сталевий кордон» Державної прикордонної служби України.
У Героя залишилися мати, сестра та брат з родинами.
Андрій Мацько (05.12.1986 – 21.08.2024). Уродженець села Артищів Львівської області.
Навчався у Маковицькій загальноосвітній школі І ступеня Новоград-Волинської міської об’єднаної територіальної громади. Працював у будівельній сфері на приватних підприємствах.
Зі слів рідних, Андрій був добрим і щирим, відзначався життєрадісністю та відкритістю. Любив тварин, цікавився спортом і завжди знаходив у ньому натхнення.
У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських агресорів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у лавах 49-го окремого штурмового батальйону «Карпатська Січ» імені Олега Куцина Сухопутних військ Збройних Сил України. Нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни».
У Героя залишилися син, рідний брат і дядько з родиною.
