Ярослав Рущишин
В ДТП у віці 57 років загинув Ярослав Рущишин, львівський бізнесмен, громадський діяч, народний депутат. Це «Твоєму місту» підтвердили його близькі.
Ярослав Рущишин був народним депутатом України IX скликання від партії «Голос», українським підприємцем і громадським діячем. Співзасновником Мистецького об’єднання «Дзиґа».
В 2006-2010 роках, після Помаранчевої революції, був депутатом Львівської обласної ради від партії «Наша Україна», також був головою Львівської обласної організації партії «Голос» у 2019—2021 роках. Ярослав Рущишин був почесним сенатором Українського католицького університету та співзасновником Львівської бізнес школи LvBS. У 2019 році його нагородили орденом «За заслуги» ІІ ступеня.
На президентських виборах 2004 року був довіреною особою Віктора Ющенка, а у 2019 році — Петра Порошенка. У 2002 році Рущишин заявив, що балатуватиметься на посаду міського голови міста Львова від партії «Голос». За результатами виборів голови Львівської ОТГ Ярослав Рущишин здобув четверте місце.
Разом з однодумцями він заснував Унівську групу , яка розробила громадську стратегію розвитку Львова.
Раніше разом із Маркіяном Іващишиним він був продюсером гуртів «Клуб шанувальників чаю», «Мертвий півень», «Дзиґа джаз квартет», ранніх проєктів «Океану Ельзи» та співачки Руслани.
На початку 1990-х Ярослав Рущишин був одним з організаторів Студентського голодування на Майдані Незалежності. На початку 2005 року Ярослав Рущишин був одним із співорганізаторів «бульдозерної» акції львівських підприємців під львівською ДПА, яка стала ядром майбутнього Комітету підприємців Львівщини.
Також був першим головою Студентського братства торгово-економічного інституту, учасником всіх українських революцій. Революція на граніті — подія, за яку найбільше пам’ятають Студбратство, яку зробили студенти і в якій змогли перемогти.
1989-го року Студентське Братство Львова стало першою незалежною українською студентською організацією. Проте підпільна мережа діяла ще до офіційної дати заснування, а окремий студентський самвидав виходив ще з 1986 року.
«Я був однозначно бунтарем, бо ми всі — молоді — такі. Після армії шукав, куди свою енергію притулити. І десь глибоко розумів те, що в нас усіх всередині було, — потрібно боротися за незалежність України, і зі своїми однодумцями почав співпрацювати», — розповідав колись Ярослав Рущишин.
Редакція «Твого міста» висловлює щирі співчуття рідним…
Доповнюється…
