Щорічно на Львівщині, згідно з даними департаменту цивільного захисту області, фіксуються випадки укусів змій. Нещодавно до лікарні потрапив 14-річний хлопець через укус змії. Раніше «Твоє місто» дізнавалось про види змій, що мешкають в області, їх відмінності та правила поведінки під час зустрічі з плазунами, тож пропонуємо знову ознайомитись з цими даними.

Види змій на Львівщині

На території Львівщини живе чотири види змій, більшість з яких не отруйні, про що розповідав голова Львівського відділення Українського герпетологічного товариства Тарас Гринчишин. Серед них вуж звичайний, рідкісні мідянка та полоз лісовий, які також є неотруйними. Отруйним є тільки один вид – гадюка звичайна (на головному фото ліворуч прим. ред.), іноді невірно названа «карпатською». Також часто можна зустріти безногу ящірку – веретільницю ламку (на головному фото праворуч прим. ред.).

Мідянка

Полоз лісовий

У самому Львові зазвичай зустрічається лише вуж звичайний – в основному на околицях та поблизу парків, але іноді і в центрі міста чи навіть у житлових приміщеннях.

Де можуть жити змії

Змії частіше оселяються там, де існує різноманіття умов – на узліссях, у чагарниках, кам’янистих місцевостях та на берегах водойм. Вужі зазвичай віддають перевагу вологим місцям, тоді як інші види більше шукають сухі місця. Також змій приваблюють покинуті бетонні конструкції, валуни, напівзруйновані будови, повалені дерева та пні, де вони можуть грітися на сонці або сховатися. Їх також приваблюють гризуни, що живуть поблизу людських поселень. Найбільш активні змії взимку в шлюбний період у травні, але їх можна зустріти протягом всього літа та до осені, поки тримаються теплі дні, у будь-яку погоду, крім спеки та холодів. Найбільша ймовірність їхньої появи – коли вони гріються на сонці після дощу.

Як розпізнати небезпечні та безпечні змії

Ящірка веретільниця, яку часто плутють з мідянкою, є найбільш безпечною. У неї голова вже за тулубом, а тіло – тверде й блискуче, брунатного кольору довжиною до 40-60 см.

Веретільниця

Неотруйних змій на Львівщині можна впізнати за струнким тулубом, який плавно переходить у хвіст, заокругленою формою голови та круглими зіницями. Мідянки можуть досягати 70 см, вужі – понад метр, а полози – до 1,5-2 метрів. Полози та мідянки охоче лазять по деревах, вужі – плавають, а водяні – можуть довго ховатися під водою. Останній вид, не маючи характерних жовтих «вушок», часто викликає страх у людей, які відпочивають на річках та морях. Відрізнити його можна за строкатим чорно-помаранчевим черевом та темними плямами на оливковій спині. Лісовий полоз має темну спину й солом’яного кольору черево. Мідянка вирізняється чорними смужками через око та пунктирним візерунком на сірій або коричневій спині.

Водяний вуж

На відміну від інших, гадюка є товстішою та відносно невеликою – до 70-80 см в довжину, але зазвичай 40-60 см. Її хвіст короткий і різко звужується від основи, голова приплюснута, а зіниця має форму вертикальної щілини. Забарвлення може бути або суцільним смоляно-чорним, або з характерним темним зиґзаґоподібним або ромбічним малюнком на світлішому тлі, яке змінюється в широкому діапазоні відтінків – сірого, бурого, шоколадного до зеленуватого. Самці, зазвичай, мають більш яскраве забарвлення, але менше за самиць. М’язи гадюки не дуже міцні, тому вона полює переважно за рахунок отрути; прямих шляхів на дерева або до води уникає.

Пара гадюк звичайних

Небезпека укусу гадюки

Отрути всіх гадюк в Україні не настільки потужні та зазвичай мають місцеву, а не загальну нервово-паралітичну дію.

Змії не чують, але вміють відчувати вібрацію. Тому часто, відчувши наближення людини, намагаються сховатися, і більшість з них ми навіть не помічаємо. Якщо ж вам насправді трапиться змія, варто не панікувати, а спробувати спостерігати і визначити, з якою змією маєте справу.

Наші змії, зокрема й гадюка, рідко нападають першими на людину – вони не вважають нас здобиччю і їхня поява сприймається як загроза. Укус може статися лише у випадку, якщо на неї наступили, торкнулися рукою або змія не має можливості втекти. Для безпеки краще обійти гадюку стороною, оскільки вона не дуже швидка – дистанція в два-три метри вже буде безпечною. За необхідності можна використовувати довгу палицю чи гілку, щоб відкинути її з дороги.

Що робити у разі укусу гадюки

По-перше, – заспокойтеся. Рану потрібно обробити дезінфекційним засобом або хоча б промити водою. Важливо зняти предмети, які можуть стиснути кінцівку при набряку – браслети, обручки тощо. Можна спробувати видалити якомога більше отрути з рани, видавлюючи її з кров’ю або ссучи. Ні в якому разі не робіть це ротом, якщо є тріщини на губах або рани в роті, оскільки отрута може швидко потрапити в кровоносні судини шиї та голови, що є небезпечним. Якщо слизові оболонки цілі, спльовуючи відсмоктану отруту ви можете уникнути потрапляння її в організм.

Не накладайте джгут, тому що отрута гадюки має сильну місцеву дію, а застій крові може призвести до смерті тканин у місці укусу. Також не рекомендується активно рухати ураженою кінцівкою, щоб не сприяти проникненню отрути в організм. Кінцівку варто знерухомити, а місце укусу охолодити, але не розрізати й не припікати.

Протизмійна сироватка можлива, але вона ефективна лише протягом години після укусу. У подальшому будуть лікувати наслідки отруєння, які за своєю природою нагадують важку алергічну реакцію і можуть бути різними.

Постраждалому слід пити багато рідини, а при можливості – приймати антигістамінні препарати. Хоча в здорової людини з часом все може минутися і без лікування, бажано все ж відвідати медзаклад. Якщо гадюка вкусила дитину, лікарняна допомога є обов’язковою.