Вірменська вулиця — одна з найатмосферніших і найдавніших в історичній частині Львова. Вона пронизана віками історії, має неповторну архітектуру та зберігає настрій старого міста. Майже кожен будинок тут заслуговує на увагу, а кожен двір зберігає свою власну повість.

У межах спецпроєкту «Історія старого Львова» пропонуємо читачам десять цікавих фактів про цю унікальну вулицю.

1. Одна з найдавніших вулиць Львова

Вірменська сформувалася ще в середньовіччі і була центром життя вірменської громади міста. Тут селилися купці, ремісники та духовні особи, які внесли суттєвий вклад у розвиток Львова.

Вулиця починається від проспекту Свободи й тягнеться до мурів колишнього Домініканського монастиря. Її назва відображає роль Вірменської як осередку великої вірменської колонії: у XV столітті вірмени становили значну частину населення Львова.

2. Архітектура змінювалася століттями

У XVI–XVIII століттях вулиця забудовувалась переважно дво- та триповерховими будинками. Згодом з’явилися чотириповерхові кам’яниці з широкими брамами, що вели у внутрішні дворики — частина таких дворів збереглася й до сьогодні.

3. Головна перлина — Вірменський кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці

Вірменський собор. Фото.

Вірменський собор — одна з найцінніших сакральних пам’яток міста. Його стіни досягають півтора метра завтовшки. Архітектором храму у 1363–1370 роках був італієць Дорінг, який прибув з генуезької колонії Кафа (сучасна Феодосія). Вважають, що за зразок він узяв середньовічні катедри зі стародавньої вірменської столиці Ані.

Вірменський собор. Фото.

Собор поєднує риси вірменської архітектури, західноєвропейської готики та місцевого галицького зодчества. Купол спирається на нестандартні порожнисті ребра, виготовлені з глиняних глечиків, що робить конструкцію унікальною.

Фрески Розена. Фото.

У 1920-х роках стіни собору розписав художник Ян Генрик Розен. Його полотна, зокрема «Таємна вечеря» та «Поховання святого Оділона», вважають майстрами сецесійного стилю.

4. Собор — частина великого ансамблю

Навколо храму сформувався цілісний архітектурний комплекс: дзвіниця, палац архієпископа, монастир, банк та скульптурна композиція «Голгофа».

Палац вірменських архієпископів споруджено наприкінці XVII століття за наказом архієпископа Вартана Гунаняна. До 1939 року ця будівля офіційно належала Капітулу Вірменсько-католицької церкви.

5. Тут знімали відомий фільм

Вірменський собор. Фото.

У дворі собору знімали сцени для культового фільму «Д’Артаньян і три мушкетери». У 1978 році двір перевтілився на паризький монастир Дешо — саме тут відбувалася знаменита сцена дуелі мушкетерів із гвардійцями кардинала.

На зйомках фільму «Д’Артаньян і три мушкетери».

6. Легендарна кав’ярня «Вірменка» (будинок №19)

Легендарна кав’ярня на Вірменській. Фото.

Будинок, у якому працює ця кав’ярня, є пам’яткою архітектури. Сам заклад відомий понад 40 років: у радянські часи це був осередок вільнодумства — місце зустрічей хіпі, художників і музикантів. Після спадку в 1990-х заклад відродився і знову став культовим; у 2016–2018 роках його визнавали однією з найкращих кав’ярень Львова.

7. Будинок «Пори року» має символічне оздоблення

Кам’яниця «Пори року». Фото.

Кам’яниця на Вірменській, 23 прикрашена скульптурами, що символізують різні пори року. Назва будівлі пов’язана зі скульптурним фризом роботи Гаврила Красуцького.

На фризі зображено чотири сцени сільського життя, кожна з яких відтворює свою пору року. Раніше будівля належала єзуїтам, потім тут діяли школи (зокрема імені Маркіяна Шашкевича), а нині в стінах навчаються студенти Академії мистецтв.

8. Вірменська була осередком освіти і культури

У різні періоди на вулиці працювали школи, друкарні, бібліотеки та ремісничі товариства. Наприклад, у будинку на місці сучасної кам’яниці «Пори року» діяла школа імені Маркіяна Шашкевича.

9. Кам’яниці з багатою історією

На Вірменській розташовано чимало історичних будівель: Іловичівська кам’яниця (XIV століття), Обухівська, Муратовичів, Захновичівська та інші. Вони змінювали власників і призначення — від друкарень до державних установ.

Кам’яниця Іловичівська. Фото.

Перші згадки про Іловичівську кам’яницю сягають початку XIV століття. Протягом століть будівля неодноразово змінювала назви й власників: від родини Іловичів до міських установ. Тут розміщувалися інститут «Народний дім», друкарня Бодека та навіть меблева майстерня «Червоний промінь».

Кам’яниця Обухівська. Фото.

Обухівська кам’яниця (будинок №4) відома з XVI століття як двоповерхова споруда, яка згодом зазнала перебудов. У 1850 році до неї добудували третій поверх і балкон. На початку XX століття перший поверх пристосували під крамниці, а в 2013 році будівлю відреставрували і перетворили на готельно-ресторанний комплекс.

10. «Гасова лямпа» та винахідники світла

На Вірменській, 20 знаходиться ресторація-музей «Гасова лямпа». Біля входу встановлено пам’ятник винахідникам гасової лампи — Ігнатію Лукасевичу та Яну Зегу.

Памʼятник Яну Зегу та Ігнатію Лукасевичу. Фото.

Будинок було зведено в середині XVI століття італійським майстром Петром з Лугано. Його характерна риса — вікна, розташовані на різних рівнях. Сьогодні це одне з найпопулярніших туристичних місць Львова.

Вірменська — не просто вулиця, а справжній музей під відкритим небом. Тут поєднуються архітектура різних епох, культурна спадщина та жива атмосфера сучасного Львова, тому вона залишається улюбленою локацією як для гостей міста, так і для його мешканців.