Пояс фортець України служив головною перешкодою для територіальних амбіцій Кремля в Україні протягом останніх 11 років.
Про це повідомляє Інститут вивчення війни ISW (США), пише DailyLviv.com.
Кремлівські чиновники вимагають від України поступитися Росії стратегічно важливою неокупованою територією в Донецькій області та заморозити лінію фронту в інших районах у рамках угоди про припинення вогню. Неназвані джерела повідомили Bloomberg 8 серпня, що президент Росії Володимир Путін вимагав від України поступитися всією Донецькою та Луганською областями разом з Кримом у рамках переговорів про припинення вогню.
Bloomberg повідомляв, що ця вимога вимагатиме від України виведення військ з контрольованої Україною території в Луганській та Донецькій областях, яку російські війська намагаються і не можуть захопити з лютого 2022 року, після того, як їм не вдалося захопити її під час першого вторгнення Росії в Україну у 2014 році.
Bloomberg повідомляв, що умови передбачають, що російські війська також припинять наступальні дії в Херсонській та Запорізькій областях, поки Україна та Росія ведуть переговори про припинення вогню та подальшу мирну угоду.
Bloomberg повідомляв, що незрозуміло, чи готова Росія поступитися будь-якою територією, яку вона наразі окупує, а джерела в США вказали, що Україна та європейські союзники все ще повинні схвалити угоду. Видання Wall Street Journal подібним чином повідомило 8 серпня, що європейські та українські чиновники, яких проінформувала адміністрація Трампа, заявили, що незрозуміло, чи має намір Путін заморозити нинішні лінії фронту в Запорізькій та Херсонській областях, чи зрештою повністю вийти з цих регіонів.
У повідомленому врегулюванні немає жодної згадки про виведення російських військ з окупованої Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС) або з позицій у Харківській, Сумській, Дніпропетровській та Миколаївській областях. Два європейські чиновники повідомили Wall Street Journal, що спеціальний посланник США з питань Близького Сходу Стів Віткофф заявив, що російська пропозиція включає два етапи: перший, на якому Україна виведе свої війська з Донецької області, а Росія та Україна заморозять лінію фронту, а другий етап, на якому Путін та президент США Дональд Трамп узгодять мирний план, який вони пізніше обговорять з президентом України Володимиром Зеленським.
Wall Street Journal повідомило, що український чиновник, який брав участь у телефонній розмові з Трампом у середу, заявив, що Україна принципово не проти будь-яких пропозицій, але що припинення вогню буде передумовою будь-яких подальших кроків. Трамп заявив на пресконференції 8 серпня, що «відбудеться певний обмін територіями на благо обох сторін», але не надав додаткових подробиць і зазначив, що подальших оголошень не буде до 9 серпня або пізніше.[3] Президент США Дональд Трамп та помічник президента Росії Юрій Ушаков 8 серпня оголосили, що Трамп і Путін зустрінуться на Алясці 15 серпня та обговорять варіанти довгострокового миру в Україні.
Пропозиція Путіна вимагає здати територію, що утримується Україною, до укладення договору про припинення вогню, що суперечить умові Трампа та Зеленського про те, що припинення вогню має передувати будь-яким мирним переговорам.Державний секретар США Марко Рубіо 6 серпня заявив, що припинення вогню є важливою частиною переговорного процесу, оскільки важко домовитися про постійну мирну угоду під вогнем критики, повторивши бажаний термін Трампа щодо встановлення припинення вогню в Україні до початку офіційних мирних переговорів щодо припинення війни.
Видання Wall Street Journal зазначило, що європейські та українські чиновники стурбовані тим, що Путін просто використовує цю пропозицію як хитрощі, щоб уникнути нових санкцій США, продовжуючи війну. Путін, ймовірно, навмисно пропонує пропозицію, розроблену таким чином, щоб бути неприйнятною для України, щоб відтермінувати санкції, а також змістовні переговори про припинення вогню та покласти провину за провал переговорів на Україну.
Здання решти Донецької області як передумови для припинення вогню без зобов’язань щодо остаточного мирного врегулювання, що припинить війну, надзвичайно добре позиціонувала б російські війська для відновлення своїх атак на набагато вигідніших умовах, уникнувши тривалої та кривавої боротьби за землю. Виконання такої вимоги змусило б Україну відмовитися від свого «поясу фортець», головної укріпленої оборонної лінії в Донецькій області з 2014 року, без жодної гарантії, що бойові дії не відновляться. Пояс фортець України служив головною перешкодою для територіальних амбіцій Кремля в Україні протягом останніх 11 років. Пояс фортець складається з чотирьох великих міст та кількох містечок і селищ, що простягаються з півночі на південь вздовж автомагістралі H-20 Костянтинівка-Слов’янськ, із загальним довоєнним населенням понад 380 537 осіб. Лінія має довжину 50 кілометрів (приблизно 31 милю, приблизно відстань між Вашингтоном, округ Колумбія, та Балтимором, штат Меріленд). Слов’янськ і Краматорськ утворюють північну половину поясу фортець і служать важливими логістичними центрами для українських військ, які обороняються в Донецькій області. Краматорськ наразі є тимчасовим адміністративним центром Донецької області (оскільки російські війська окупували обласний центр міста Донецьк) і є великим промисловим містом. Дружківка, Олексієво-Дружківка та Костянтинівка є південною половиною фортечного поясу. Українські війська вперше почали будувати оборонні позиції в цих містах та навколо них після того, як відбили їх у проросійських маріонеткових сил, які атакували та захопили Слов’янськ, Краматорськ, Дружківку та Костянтинівку у квітні 2014 року. Українські війська контролюють ці міста з липня 2014 року. Україна останні 11 років, витрачала час, гроші та зусилля на зміцнення фортечного поясу й створення значної оборонної промислової та оборонної інфраструктури в цих містах та навколо них.
