Фото: ЛМР
У суботу, 20 вересня, громада прощатиметься з військовослужбовцями Ігорем Шпонарським, Михайлом Волинцем та Артуром Алмазовим, які віддали свої життя, захищаючи Україну від агресора, повідомляють джерела пресслужби.
Процес похорону Ігоря Шпонарського та Михайла Волинця розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, з подальшою загальноміською церемонією прощання на площі Ринок о 11:30.
Михайла Волинця поховають на полі Почесних поховань новітніх Героїв Личаківського кладовища.
Прощання з Ігорем Шпонарським триватиме в родинному домі в селі Старий Яричів (вул. Володимира Великого, 44) та у місцевому Храмі Петра і Павла ПЦУ. Потім відбудеться поховання на Старояричівському кладовищі.
Церемонія прощання з Артуром Алмазовим розпочнеться о 12:00 в його родинному домі в селі Зашків (вул. Є. Коновальця, 38). Чин похорону пройде у Храмі Архистратига Михаїла у Зашкові, а поховання відбудеться на місцевому кладовищі.
Біографічні дані захисників
Ігор Шпонарський (17.05.1991 – 28.11.2024). Уродженець села Старий Яричів Львівської області.
Отримав освіту у закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів смт Новий Яричів, після чого здобув професію кухаря-кондитера у Львівському вищому професійному училищі харчових технологій.
Проходив строкову військову службу.
Працював офіціантом-барменом у ресторані “Крамар” та старшим оператором у ТОВ “Фуджікура Аутомотів Україна Львів”.
За свідченнями рідних, Ігор був добрим, турботливим і спокійним, відзначався працьовитістю, кмітливістю та активністю. Захоплювався спортом, особливо футболом, любив природу та походи в ліс.
У 2023 році став на захист Батьківщини від війни. Він боронив територіальну цілісність України на Запорізькому та Донецькому напрямках у складі 33-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ.
У Ігоря Шпонарського залишилися дружина, донька, мати, брат, сестра, бабуся та родина.
Михайло Волинець (12.09.1987 – 10.09.2025). Львів’янин.
Навчався у середній загальноосвітній школі № 72 м. Львова, здобув вищу освіту у Львівському державному університеті внутрішніх справ.
Проходив військову строкову службу.
Працював у правоохоронних органах та в охороні на приватних підприємствах.
За словами близьких, Михайло був добрим, турботливим і товариським, захоплювався полюванням і риболовлею.
Брав участь у АТО.
У 2024 році піднявся на захист Батьківщини проти російських загарбників. Він захищав територіальну цілісність України на Донецькому напрямку.
Нагороджений медаллю “За військову службу Україні”.
У Михайла Волинця залишилися сестра, брати, тітка, вуйко та хрещена.
Артур Алмазов (01.03.1978 – 07.09.2025). Уродженець села Зарудці Львівської області.
Отримав освіту у Зарудцівській гімназії, згодом навчався у Зашківському ліцеї імені Євгена Коновальця.
Проходив строкову військову службу.
Працював у будівельному секторі на приватних підприємствах. За словами родичів, Артур захоплювався ремонтом автомобілів, відзначався чіткістю в дійствах, дотримувався свого слова та був впевненим у собі.
У 2025 році взяв участь у захисті Батьківщини від російських окупантів. Боронив територіальну цілісність України на Донецькому напрямку у складі 425-го окремого штурмового полку “Скала”.
У Артура Алмазова залишилися дружина, донька, син, мати та дві сестри.