11 грудня у місті захисника уперше поховали на Полі почесних поховань №87 на вул. Пасічній, де раніше розташовувався Пагорб Слави. Подальші поховання відбуватимуться на цій території, оскільки на вул. Мечникова вже немає вільних місць. Сьогодні місто прощалося з Андрієм Киризюком.

Андрій залишив по собі батьків та брата. Він навчався у ліцеї № 17 Львівської міської ради, а згодом здобув вищу освіту у Національному університеті «Львівська політехніка» на кафедрі «Автомобілебудування». Також закінчив військову кафедру.

За словами рідних, Андрій захоплювався спортом, професійно займався регбі та акробатикою, був фанатом футболу та баскетболу. Вивчав іноземні мови, завжди проявляв спокій, доброзичливість і врівноваженість, мав добрі стосунки з людьми.

Він брав участь в Операції Об’єднаних сил. Після початку повномасштабного вторгнення російських військ став на захист своєї країни. Андрій боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку в складі 24‑ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Сухопутних військ Збройних Сил України.

Поховання на території колишнього Пагорба слави, на вулиці Пасічній, де було демонтувано радянську символіку, а також проведено ексгумацію давніх поховань, були анонсовані в листопаді, коли на Полі почесних поховань на вул. Мечникова залишалося лише 20 вільних місць.

Ця локація також є частиною території Личаківського цвинтаря. Поле буде поділене на 12 секторів, у яких відбуватимуться поховання Захисників та Захисниць, а також збережуться та буде проведено очищення зелених насаджень. Тут встановлять подібні надгробки, як на меморіалі на вул. Мечникова. Місто також планує оголосити окремий архітектурний конкурс на облаштування церемоніальної зони. Площа цієї ділянки становитиме близько половини Поля почесних поховань на Мечникова.

Як місто перетворює місце смутку на символ гідності та пошани; як виникла сучасна традиція прощання з військовими; хто ініціював щоденну хвилину мовчання о 9:00; як вдається знаходити спільну мову з родинами загиблих. На ці та інші запитання відповів Євген Бойко, керуючий справами виконкому Львівської міської ради, який займається похованнями загиблих захисників і захисниць з 2014 року, тобто від початку російсько-української війни. Докладніше тут.

Нагадаємо, що про потребу пошуку нової ділянки для поховання військових говорилося ще під час обговорення про військові меморіали у липні 2024 року. «Війна триває, а ресурс Марсового поля практично вичерпаний. У місті доведеться говорити про нові локації та конкурси. Мова йде про тисячі ветеранів, які хочуть бути похованими поряд зі своїми побратимами, що потребує великих територій, належних умов для поховання та форм вшанування». Докладніше тут.

Що стосується Пагорба слави, у травні цього року тут було повалено колони при вході. Уперше серйозна розмова про демонтаж радянських символів на Пагорбі Слави почалася після Революції Гідності та з початком російсько-української війни в 2014 році. Однак активна фаза дискусій і дій розгорталася вже після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році. Докладніше про це читайте тут.