Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїнів на Личаківському кладовищі, на полі Почесних поховань новітніх Героїв.
Біографічні довідки захисників
Андрій Коцар (11.06.1987 – 30.08.2025) Народився за кордоном.
У ранньому віці разом із сім’єю переїхав до селища міського типу Поморяни Львівської області. Навчався у Поморянському закладі загальної середньої освіти І‑ІІІ ступенів. Згодом здобув професію кондитера, продавця продовольчих товарів у Поморянському професійному ліцеї.
Він працював різноробочим і покрівельником на приватних підприємствах.
Зі слів рідних, Андрій був добрим, щирим і справедливим, відданим побратимом і надійним другом. Він любив спорт, музику, майстрування та будівництво, мріяв стати військовим.
У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Він захищав територіальну цілісність та суверенітет України на Запорізькому та Донецькому напрямках у складі 10‑ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» Сухопутних військ Збройних Сил України.
Нагороджений медаллю «Учасник бойових дій».
У Андрія Коцара залишилися батьки, донька, брат, сестри, племінник та кохана.
Дмитро Дадика (01.06.1995 – 05.10.2025) Уродженець міста Сніжне Донецької області.
Навчався у Донецькій загальноосвітній школі І‑ІІІ ступенів № 49.
Після, працював завідувачем складу у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Делівері».
Зі слів рідних, Дмитро охоче займався спортом, був життєрадісний, добрий і чуйний. Вирізнявся цілеспрямованістю, справедливістю та відданістю.
У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Він боровся за територіальну цілісність і суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 109‑ї окремої бригади територіальної оборони, 419-го окремого батальйону безпілотних систем та 68‑ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша.
Нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни».
У Дмитра Дадики залишилися дружина та батьки.
Дмитро Тимкович (03.09.1976 – 11.10.2025) Уродженець села Чайковичі Львівської області.
Навчався у середній загальноосвітній школі № 54 та № 91. Згодом отримав освіту за спеціальністю «Обслуговування верстатів з програмним керуванням і робототехнічних комплексів» у Вищому професійному училищі № 20.
Проходив строкову військову службу.
Працював менеджером з продажу автозапчастин на приватному підприємстві.
Зі слів рідних, Дмитро захоплювався риболовлею, любив готувати, був добрим і турботливим, завжди готовим допомогти іншим. Вирізнявся наполегливістю та відповідальністю.
З початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини. Він охороняв територіальну цілісність України на Запорізькому, Північно-Слобожанському та Донецькому напрямках у складі 47‑ї окремої механізованої бригади «Маґура».
Нагороджений нагрудним знаком ІІІ ступеня 47‑ї окремої механізованої бригади «Маґура».
У Дмитра Тимковича залишилися син, дружина, сестра та брат.