У середу, 10 грудня, місто проведе в останню путь військовослужбовців Дмитра Митюка, Івана Білоуса та Валентина Мідзяна, які віддали своє життя, захищаючи Україну від російських агressorів.

Чин похорону героїв розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. На завершення, близько об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок, повідомили у пресслужбі.

Дмитра Митюка та Івана Білоуса поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань новітніх Героїв; Валентина Мідзяна – на Голосківському кладовищі, на полі 34‑В.

Біографічні довідки захисників

Дмитро Митюк (23.09.1985 – 25.11.2025) – уродженець Львова.

Навчався у загальноосвітній школі І‑ІІІ ступенів «Лідер» з різними формами навчання, отримав професію кухаря у Львівському професійному коледжі ресторанного бізнесу.

Працював у ТОВ «Факро Львів» та у будівельній сфері на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Дмитро захоплювався футболом, риболовлею, кулінарією та фотографією. Був відкритою та доброю людиною, завжди зберігав тепло і доброзичливість у спілкуванні.

У 2023 році став на захист Батьківщини. Він боронив територіальну цілісність України на Південно-Слобожанському напрямку у складі 58‑ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського Сухопутних військ ЗСУ.

У Дмитра залишилися батьки, син, брат, сестра та родина.

Іван Білоус (19.01.1968 – 27.11.2025) – уродженець села Великі Глібовичі Львівської області.

Навчався у Великоглібовицькому ліцеї імені Юліана Головінського, здобув професію електромонтера у Перемишлянському професійному ліцеї.

Проходив строкову військову службу.

Працював зв’язківцем у Львівській філії ВАТ «Укртелеком» та водієм у Львівській обласній організації профспілки працівників транспорту та шляхового господарства України.

Зі слів рідних, Іван був енергійним і сімейним, любив риболовлю та полювання. Відзначався добротою, щирістю та готовністю допомогти іншим.

У 2023 році він став на захист Батьківщини, боронив територіальну цілісність країни на Південно-Слобожанському та Донецькому напрямках у складі 42‑ї окремої механізованої бригади імені Героя України Валерія Гудзя.

Нагороджений медаллю «Ветеран війни».

У Івана залишилися дружина, три доньки, зять, онучка, брат, теща, свати та родина.

Валентин Мідзян (18.03.1970 – 08.05.2024) – львів’янин.

Навчався у середній загальноосвітній школі № 34 імені Маркіяна Шашкевича, здобув професію штукатура-плиточника у Львівському професійному коледжі прикладного мистецтва.

Проходив строкову військову службу в Німеччині.

Працював у будівельному секторі на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Валентин був захоплений велоспортом – це приносило йому радість і відчуття свободи. Добрий, справедливий і надійний, він завжди підтримував близьких.

У 2023 році став на захист країни, боронячи її суверенітет на Донецькому напрямку у складі 48-го окремого штурмового батальйону імені Номана Челебіджіхана Сухопутних військ ЗСУ.

У Валентина залишилися мати, дружина, син та брат.