У понеділок, 8 червня, Львів проведе в останню путь військовослужбовців Дениса Войналовича та Віталія Огоринського, які загинули, захищаючи Україну від російських окупантів.

Міська влада просить львів’ян і гостей міста приєднатися до міської церемонії прощання та тимчасово утриматися від розважальних заходів і святкувань у цей час, — повідомили у Львівській міській раді.

Церемонія прощання розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Орієнтовно о 11:30 відбудеться загальноміське прощання на площі Ринок.

Дениса Войналовича поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна), а Віталія Огоринського — на Голосківському кладовищі, на полі 34-В.

Біографічні довідки захисників

Віталій Огоринський (25.03.1966 — 04.06.2026). Уродженець міста Кривий Ріг Дніпропетровської області.

Навчався у Криворізькій гімназії №79. Опісля здобув професію техніка-механіка у Відокремленому структурному підрозділі «Автотранспортний фаховий коледж Криворізького національного університету».

Працював водієм на приватних підприємствах.

За словами рідних, Віталій вирізнявся щирістю, відповідальністю та життєрадісністю. Він залишався надійним другом, люблячим батьком і чоловіком. Захоплювався автомобілями та мотоциклами, любив риболовлю й відпочинок на природі. Особливе задоволення йому приносило приготування страв на мангалі у колі рідних і друзів.

Брав участь в АТО.

З початком повномасштабного вторгнення захищав територіальну цілісність і суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 125-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Віталія Огоринського залишилися донька та сестра.

Денис Войналович (01.01.1987 — 13.07.2024). Уродженець села Станишівка Житомирської області.

Закінчив Станишівський ліцей Станишівської сільської ради Житомирського району. Підготувався також у Житомирському військовому інституті імені Сергія Корольова, де отримав освіту в галузі інформаційних технологій.

Працював у будівельній сфері на приватних підприємствах.

Рідні згадують Дениса як відповідальну, допитливу та наполегливу людину, яка швидко вчилася й постійно прагнула розвитку. Він цінував життя і дбав про близьких, захоплювався читанням, був працьовитим і часто допомагав бабусі та дідусю по господарству.

У 2023 році став на захист Батьківщини від російської агресії. Захищав територіальну цілісність і суверенітет України на Південно‑Слобожанському напрямку у складі 77-ї окремої аеромобільної Наддніпрянської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

У Дениса Войналовича залишилися діти, бабуся та родина.