Виконавчий комітет Львівської міської ради схвалив залучення кредитних коштів від Європейського інвестиційного банку понад 3,2 млн євро на проведення реконструкції аварійного водогону довжиною 4,4 км поблизу села Бартатів.

Інформацію оприлюднила «Четверта студія», посилаючись на заяву Лесі Бондарук.

Леся Бондарук є авторкою поширеної в мережі критичної публікації, в якій аналізувалася діяльність міської влади та ЛМКП «Львівводоканал».

Загальна вартість проєкту становить приблизно 3,8 млн євро. У міській раді аргументують необхідність робіт потребою оновлення інфраструктури, зниження кількості аварійних ситуацій і підвищення надійності водопостачання для мешканців.

«Мільйонні борги на наші плечі: як мерія та керівництво «Львівводоканалу» за черговою схемою заводять місто в кредитну залежність? Аварійний водогін і розвинений агробізнес: куди насправді спрямовуються кошти «Львівводоканалу» і чому мешканців змушують платити більше?»

Поки львів’ян готують до нового стрибка в платіжках і попереджають про можливе подорожчання води, міська влада ухвалила рішення про ще один кредит. Під головуванням Андрія Садового виконавчий комітет міськради дозволив взяти позику в ЄІБ — понад 3,2 млн євро на відновлення 4,4 км аварійного водогону поблизу Бартатова.

Повна вартість проєкту — близько 3,8 млн євро, і погашати ці зобов’язання з відсотками, ймовірно, доведеться майбутнім поколінням львів’ян, а не нинішньому керівництву.

У Ратуші пояснюють позики «доцільністю» та «необхідністю» робіт, обіцяючи зменшення аварійності та економію води. Проте за такими гучними обіцянками, на думку критиків, приховані реальні фінансові проблеми: ЛМКП «Львівводоканал» тривалий час працює в збиток і регулярно отримує значні дотації з міського бюджету. Цього літа мерія вже погоджувала великий кредит у розмірі 1,7 млрд грн для низки об’єктів, а тепер до боргового портфеля додаються мільйонні позики в іноземній валюті. Одночасно у містян анонсують підвищення тарифу на воду — із 25,88 грн до 56,38 грн за кубометр, а в перспективі — до економічно обґрунтованих 100 грн за кубометр.

Міська адміністрація апелює до проблем інфраструктури, дефіциту ресурсів і збитковості підприємства, аби виправдати нові запозичення. Однак, як стверджують автори критичних матеріалів, декларації керівництва «Львівводоканалу» не завжди відповідають заявленим труднощам: доходи та статки посадовців, на їхню думку, свідчать про інший рівень життя.

Зокрема, у матеріалі згадується директор ЛМКП Дмитро Ванькович: нібито він має високий офіційний дохід — майже 2 млн грн на рік, а також значні накопичення й нерухомість. У документі нібито вказані великі готівкові суми та депозити, квартира й гараж у Львові, земельна ділянка в Сокільниках та інші активи. За даними, наведеними у публікації, на Тернопільщині керівник нібито розгорнув масштабний агробізнес — комплекси для тварин, угіддя та дві приватні фірми. Автори матеріалу також стверджують, що під час фінансових труднощів «Львівводоканал» позичає значні суми третім особам, а члени родини керівника користуються новими автомобілями, оформленими через агропідприємство.

Критики підкреслюють: систематичне нарощування боргового навантаження і одночасні звіти про високі статки очільників комунальних підприємств створюють відчуття, що місто опиняється в зоні фінансової вразливості. Команда, яка керує містом, намагається розширювати інвестиційні та кредитні програми, але частина суспільства вбачає в цьому ризик для майбутніх поколінь.

Коли керівник із задекларованими значними прибутками закликає підвищити тарифи і погодити новий єврокредит, це викликає обурення у частини громади як прояв цинічного підходу, вважають автори публікації.

За їхніми словами, чергові позики більше нагадують механізм формування фінансових резервів для окремих керівників комунальних структур, ніж виключно інвестицію в безпеку інфраструктури та покращення послуг для мешканців», — йдеться в повідомленні.