Доноркою стала 19-річна донька пацієнтки, попри те, що їхня імунологічна сумісність становила лише 50%.

У Лікарні Святого Пантелеймона Першого медичного об’єднання Львова лікарі виконали родинну трансплантацію кісткового мозку для пацієнтки з рідкісною й небезпечною хворобою крові. Медичний заклад повідомив про успішне проведення оперативного втручання та подальше спостереження.

Пацієнтка — 45-річна Наталія Дзісяк із Тернополя — була діагностована з апластичною анемією, захворюванням, при якому кістковий мозок перестає виробляти необхідні клітини крові і це становить серйозну загрозу для життя.

«Мені сказали, що моя кров пуста. Першою думкою було: чому саме я? Я багато плакала, але все ж повірила, що Бог і лікарі допоможуть мені», — розповіла пацієнтка.

Після підтвердження діагнозу Наталію направили до Львова для спеціалізованого лікування. Лікарі відзначали, що її стан швидко погіршувався, а знайдений у міжнародному реєстрі донор міг прибути лише через кілька місяців — часу, якого пацієнтка могла не мати.

«За показами пацієнтці була необхідна трансплантація кісткового мозку, однак найбільшою проблемою став пошук донора… Ми ж не могли стільки чекати, адже стан Наталії стрімко погіршувався», — зазначила завідувачка відділення трансплантації кісткового мозку лікарні Соломія Глуховська.

У критичній ситуації рятівним рішенням стала родинна згода на донорство: донька пацієнтки, 19 років, погодилася надати стовбурові клітини. Хоч їхня імунологічна сумісність була лише на рівні 50%, медики вирішили провести процедуру як єдиний шанс врятувати життя.

Перед операцією Наталія пройшла курс хіміотерапії, а донорці проведено забір стовбурових клітин. Далі виконали алогенну гаплоідентичну трансплантацію кісткового мозку — сучасну методику пересадки при відсутності повної відповідності донора. Після оперативного втручання пацієнтка майже три тижні перебувала в ізольованій палаті під цілодобовим медичним наглядом.

Минув місяць після трансплантації — і Наталію виписують додому. Лікарі наголошують, що процес відновлення триває, але загроза життю вже минула, а стан пацієнтки стабілізувався.

«Я дуже щаслива, що нарешті бачу усмішку мами — її так давно не було», — сказала донька пацієнтки.