У вівторок, 7 квітня, Львів попрощається з військовослужбовцями Зіновієм Горином та Олегом Бучком, які загинули, відстоюючи незалежність та територіальну цілісність України від російської агресії.
Міська рада просить львів’ян і гостей міста приєднатись до урочистої церемонії прощання та утриматися від розважальних заходів і святкувань у цей час.
Панахида за загиблими розпочнеться о 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апостолів Петра і Павла. Орієнтовно о 11:30 відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Поховання відбудеться на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна).
Короткі біографії захисників
Зіновій Горин (06.09.1970 — 30.03.2026), львів’янин.
Фото 1: 7 квітня Львів попрощається з воїнами Зіновієм Горином та Олегом Бучком
Навчався у Львівській академічній гімназії при Національному університеті «Львівська політехніка». Після цього здобув професію токаря в Державному навчальному закладі «Львівське вище професійне політехнічне училище».
Відбував строкову військову службу.
Працював у технічній сфері та у службі охорони на приватних підприємствах, згодом — маляром у комунальному підприємстві «Львівський ліхтар».
За свідченнями рідних, Зіновій вирізнявся спокоєм і неконфліктністю, був добрим, щирим, привітним, комунікабельним і працьовитим. Захоплювався читанням, вишиванням, любив садівництво та дбав про тварин.
У 2025 році він став на захист Батьківщини від масштабного російського вторгнення. Служив на Південно-Слобожанському напрямку у складі військової частини А5095, боронячи суверенітет України.
По собі Зіновій залишив брата, братову, племінників і близьких родичів.
Олег Бучок (28.03.1970 — 30.03.2026), львів’янин.
Фото 2: 7 квітня Львів попрощається з воїнами Зіновієм Горином та Олегом Бучком
Навчався у Львівській гімназії «Євшан», а пізніше — у Львівському національному університеті імені Івана Франка на факультеті прикладної математики та інформатики.
Проходив строкову військову службу.
Працював на керівних посадах у банківських установах Львова.
Рідні описують Олега як людину, котра цінувала техніку й садівництво, любила природу. Він був добрим, спокійним, щирим і чутливим, завжди готовим допомогти. Олег був люблячим сином і батьком, добре ставився до дітей і був надійним наставником.
У 2025 році він також став на захист України під час повномасштабного вторгнення. Служив на Південно-Слобожанському напрямку у складі військової частини А5095, захищаючи територіальну цілісність держави.
Олег залишив по собі матір, брата, сина та велику родину.
Створено за матеріалами: 032.ua
