31 жовтня було презентовано десерт «Каринська», названий на честь першої українки, яка отримала Оскар, Варвари Каринської. В його створенні брали участь кондитерка Мирослава Новосад, ресторанний експерт Всеволод Поліщук і шеф-кухар Євген Клопотенко.
Що таке десерт «Каринська»?
Десерт «Каринська» — це унікальна композиція, що містить гречану меренгу, вишневу начинку і вершковий крем.
«Цей десерт створений для того, щоб вшанувати внесок Варвари Каринської у світову культуру та представити українську інтерпретацію ніжності, легкості і мистецтва», — пояснюють його творці.
Автори запрошують ресторани додати «Каринську» у свої меню та відзначити її на карті: посилання.
Технологічна карта наразі доступна у вільному доступі.
Хто така Варвара Каринська?
Варвара Каринська (до шлюбу — Жмудська) народилася в Харкові в родині підприємця, який займався торгівлею текстилем. З дитинства проявляла інтерес до тканин і мистецтва. Закінчивши Харківський університет за фахом юриста, у 22 роки вийшла заміж, але незабаром овдовіла і виховала доньку Ірину. Пізніше вдруге вийшла заміж за адвоката Миколу Каринського, у сім’ї народилася ще одна дитина.
У 1915 році сім’я переїхала до Москви, де Варвара відкрила свій салон і створила унікальну техніку, поєднуючи шовкову марлю, фотографії та малюнки, створюючи оригінальні композиції на теми балету. Її перша виставка стала успішною.
Після Лютневої революції чоловік Варвари, Микола, займав високі державні посади, що поставило сім’ю під загрозу.
Сім’я була змушена покинути Росію: чоловік — до Константинополя, Варвара з дітьми — до Ялти, звідки їх забрав до Москви її брат.
Там Варвара вдруге вийшла заміж — за Володимира Мамонтова, сина одного з найбагатших промисловців дореволюційної Москви. Це дало можливість їй знову відкрити свій салон «ARS» і почати обслуговувати дружин партійної еліти.
Після націоналізації бізнесу більшовиками та із запропонованим шиттям червоних прапорів, Каринська вирішила втікати з СРСР. Завдяки брату їй вдалося організувати виставку радянської вишивки в Західній Європі.
«Втікаючи, Варвара намагалася врятувати не лише себе і дітей, а й зібрану за роки колекцію старовинної церковної вишивки XII-XIII ст., яку радянська влада планувала знищити. Вона заховала незвичайні примірники в рами, а ювелірні вироби та діаманти — в капелюшку доньки. Гроші сховала в підкладці пальто.», — пише харківське видання «Люк».
Після кількох років життя в Берліні та Брюсселі, у 1930 році Варвара переїхала до Парижа, де співпрацювала з Сальвадором Далі, Марком Шагалом і працювала над костюмами для Ballet Russe de Monte Carlo.
У 1939 році вона перебралася до Нью-Йорка, де почалася її тридцятирічна співпраця з балетмейстером Джорджем Баланчиним. Разом вони розробили знамениту балетну пачку powder puff, яка зробила сценічні костюми зручнішими.
Після війни Варвара разом із сином Володимиром відкрили власне ательє у Нью-Йорку та продовжили роботу із Сальвадором Далі, беручи участь у оформленні його експозиції на Всесвітній виставці 1939 року.
Варвара Каринська померла у 1983 році у віці 97 років і похована в Делавані, біля Кліфтона, Нью-Джерсі.
