Архітектурні креслення початку ХХ століття поєднують інженерну точність із художньою уявою

У фондах Державного архіву Львівської області збереглися численні архітектурні креслення будівель, споруджених на початку ХХ століття. Ці документи мають не лише прикладне значення як технічна документація, а й виступають самостійними витворами графічного мистецтва. Про це повідомляють у Бюро спадщини Львова.

Фахівці підкреслюють, що креслення тих років поєднували точність інженерних обмірів із виразною художньою манерою: лінії на планах та фасадах формували не лише конструкцію споруди, а й її естетичний образ.

Для архітектури стилю сецесія характерна велика кількість декоративних прийомів на фасадах — скульптурні елементи, ліпнина, керамічні вкраплення, ковані та дерев’яні деталі. Тому архітектори часто ретельно промальовували ці декоративні складові на кресленнях, а іноді на стадії проєктування залучали скульпторів, які потім виконували деталі вже в матеріалі.

У проєктах зазвичай не вказували точні кольори фасадів — їх здебільшого визначали вже після завершення будівництва. Лише поодинокі креслення містять позначки кольору: так, на проєкті фасаду будинку Гаусманів на розі вулиць Дорошенка та Банківської, виконаному в майстерні Міхала Уляма, легким жовтим кольором було відзначено керамічні вставки, які згодом з’явилися на реальному фасаді.

Креслення фасаду (розгортка) будинку Гаусманів на розі вул. Дорошенка і вул. Банківської. 1906 р. ДАЛО ф. 2. оп.1 справа 3538. У правому нижньому куті підписи авторів: Зигмунт Кєндзєрський і Міхал Улям

Професійна увага до деталей простежується й у проєкті кам’яниці на сучасній вулиці Ірини Калинець, 4, авторства Тадеуша Обмінського: він ретельно промалював декор, а також продемонстрував нетипову для креслень того часу опіку щодо столярних виробів — наприклад, детально пропрацював оформлення вхідних дверей.

Креслення виконували вручну чорною тушшю на картоні або щільному ватмані. Заголовні написи часто виконувалися в сецесійному шрифті, іноді створеному архітектором індивідуально під конкретний проєкт. На багатьох аркушах збереглися автографи авторів — іноді настільки вишукані й «кучеряві», що розшифрувати їх важко.

Фахівці Бюро зазначають, що дослідникам найбільш прикро натрапляти на анонімні проєкти, коли автор взагалі не залишив підпису. У дозвільних документах магістрату або в листах замовників до мерії часто також не вказували автора проєкту. Натомість на кресленнях почали з’являтися й штампи архітектурних бюро.

На аркушах іноді можна знайти підписи власників сусідніх ділянок із ремарками на кшталт «як сусід, погоджуюся» або «не маю зауважень до будівництва». Приклад такого погодження міститься на кресленні фасаду будинку на вул. Котляревського, 18.

Справа про будівництво будинку на вул. Котляревського, № 18 (ul. Nabielaka, 18). 1904 р. ДАЛО, ф. 2, оп. 1, справа 5059. У правому нижньому куті — підпис автора проєкту Івана Левинського

У районах, де реалізовували концепцію «міста‑саду», зокрема на Кастелівці, до проєктної документації додавали креслення огорож, хвірток, воріт і планування дворів із озелененням. Прикладами є будинки на вул. Котляревського, 67 (автор — Іван Левинський) та на вул. Коновальця, 92 (архітектор — Юзеф Піонтковський).

Проєкт огорожі з хвірткою та альтанкою двох будинків на розі вул. Набєляка і вул. Стршемє (нині вул. Котляревського і вул. Метрологічна). 1911 р. ДАЛО, ф. 2, оп. 1, справа 5098. У правому нижньому куті — підпис автора проєкту Івана Левинського

Втім, іноді надмірний декор не подобався чиновникам магістрату, які погоджували будівництво, і тоді креслення могли просто перекреслити. Такою долею завершилися деякі проєкти Валерія Шульмана — зокрема проєкт будинку на розі сучасних вулиць Степана Бандери та Євгена Коновальця (Бандери, 57) і фасад будинку на вул. Коновальця, 4.

Проєкт будівництва будинку на вул. Коновальця, 4 (ul. 29 Listopada). 1910 р. ДАЛО, ф. 2, оп. 1, справа 3355.

Незважаючи на практичну функцію, архітектурні креслення початку ХХ століття сьогодні сприймаються як мистецькі артефакти: вони передають стиль епохи, індивідуальний почерк авторів і взаємодію різних видів мистецтва у проєктуванні міського простору.

Фото: Бюро спадщини Львова