У Львові починають підготовку до відновлення копця Люблінської унії в парку «Високий Замок». Міська рада повідомила, що це необхідно, оскільки штучний насип, який існує вже понад 125 років, руйнується через брак належного водовідведення. Влада замовила проєктно-кошторисну документацію для запобігання подальшій руйнації та забезпечення безпеки відвідувачів.

Згідно з інформацією ЛМР, насипання копця розпочалося у 1869 році і завершилося у 1900-му. Протягом багатьох років роботи проводилися без облаштування системи водовідведення, тому схили почали поступово руйнуватися під впливом дощів, талого снігу та рослинності.

«Якщо б нині копець було відкрито, його використання не було б безпечним для відвідувачів», – зазначили у мерії.

Археолог та доктор історичних наук Микола Бандрівський нещодавно провів лекцію у Львові, на якій обговорювалися приховані в землі таємниці давнього Львова, а також питання, чому насипали цей копець на Високому Замку.

«Копець – типовий «маркер» окупаційної культури. У Польщі подібні насипи створювалися в різних містах для позначення своєї присутності. Отже, цей копець – такий же символ окупації, як пам’ятник Леніну перед Оперним театром у радянські часи. Тому копець Унії – маркер польської окупаційної культури», – підкреслив він.

За його словами, у XIX столітті насипання проводилися в умовах обмежених технологій, використовуючи матеріал безпосередньо з території давнього городища.

«Руйнували стіни й вали давньоукраїнської твердині, щоб насипати символ польської державності», – розповів він.

Бандрівський додав, що свідок робіт, Антоній Шнайдер із Золочева, німець за походженням, щодня відвідував місце насипання копця та збирав артефакти, які знаходили робітники. У його колекції були уламки кераміки, монети та різні предмети побуту.

Серед них виявилися й два людські черепи: один із наконечником стріли в очниці, інший із пробоєм у скроні від татарської стріли. Усі ці речі він згодом передав у бібліотеку Оссолінських.

Внаслідок цих робіт фактично були знищені залишки мурів давньоруської твердині – Високого Замку. Проте під самим копцем збереглася потужна оборонна вежа-донжон діаметром 10–12 метрів і з мурами завтовшки понад два метри.

Як зазначає Микола Бандрівський, такі споруди свідчать про силу та розвиненість укріплень давньоруського замку на Високій горі.

Детальніше про таємниці Кайзервальду, Старого Знесіння, Високого Замку та центру Львова – читайте за посиланням, щоб дізнатися про невидиму історію, справжнє розташування українського катедрального собору й давні часи, коли серце міста було виключно українським.

Анастасія Лаврук