У суботу, 28 лютого, у Львові відбудеться прощальна церемонія на честь військовослужбовців Василя Гавриша та Віктора Колодяжного, які загинули під час захисту України від російської агресії.

Міська влада закликає львів’ян і гостей міста приєднатися до міської церемонії прощання та утриматися в цей період від проведення розважальних заходів і святкувань.

Церемонія відпровадження відбудеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Після цього, орієнтовно о 11:30, на площі Ринок пройде загальноміська церемонія прощання.

Василя Гавриша поховають на Личаківському цвинтарі, на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна). Віктора Колодяжного поховають на Голосківському кладовищі, на полі 34-В.

Біографічні довідки захисників

Віктор Колодяжний (03.10.1988 — 15.02.2026) — львів’янин

Навчався у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №50 у Львові, а згодом здобував освіту у Львівському державному інституті новітніх технологій та управління імені В’ячеслава Чорновола за спеціальністю «Право».

Працював перекладачем з англійської на українську мову.

Рідні розповідали, що Віктор цікавився комп’ютерною графікою й анімацією, любив готувати. Його виділяли доброта, спокій та чесність — він був справедливим, щирим і привітним.

У 2026 році Віктор став на захист України від повномасштабного вторгнення в складі 355-го навчального механізованого полку 184-го навчального центру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Збройних Сил України.

У Віктора Колодяжного залишилися сестра та друзі.

Василь Гавриш (07.08.1980 — 25.02.2026) — львів’янин

Фото 2: 28 лютого Львів попрощається з воїнами Василем Гавришем та Віктором Колодяжним

Навчався у ліцеї №2 Львівської міської ради, а потім у Львівському фаховому коледжі будівництва, архітектури та дизайну. Опісля здобув фах теплотехніка в Національному університеті «Львівська політехніка» та закінчив військову кафедру.

Працював інженером-теплотехніком у Львівському національному університеті імені Івана Франка та у Львівському міському комунальному підприємстві «Львівводоканал».

Рідні згадують Василя як людину, що захоплювалася полюванням і риболовлею, обожнювала подорожі та туризм. Він вирізнявся добротою і активністю, був товариським, турботливим, відважним і стійким.

Брав участь в Антитерористичній операції (АТО).

З початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини, беручи участь у бойових діях на Північно-Слобожанському, Донецькому, Миколаївському та Південно-Слобожанському напрямках у складі 116-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ.

Василь Гавриш відзначений нагрудними знаками Міністерства оборони України «За зразкову службу» та «Захиснику України», а також медалями «Учасник АТО» і «Ветеран війни».

У Василя залишилися дружина, мати, син, брат та родина.