У Брюсселі пообіцяли, що ЄС знайдуть новий формат торговельних відносин з Києвом – ліберальніший, ніж був до війни, але й не такий вільний, як досі під час неї.
Про це повідомляє BBC-Україна, пише DailyLviv.com. З 6 червня умови торгівлі України з ЄС, що діяли останні три роки, змінюються, – завершився термін “торговельного безвізу”, який Брюссель запровадив у перші місяці великого російського вторгнення, аби підтримати Київ.
22 травня Європейська комісія ухвалила рішення, що після цього почнуть діяти перехідні правила. Сторони повернуться до угоди про вільну торгівлю, яка діяла до війни. Проте з певними змінами, переговори про які вже почалися.
Український уряд сподівається вийти на якийсь результат якнайшвидше, ще до кінця календарного року, аби продати якомога більше аграрної продукції з початком маркетингового року у липні. Саме цієї продукції переважно стосуватимуться обмеження, які повернуться разом з довоєнною угодою.
Технічно домовленості можна досягти вже до кінця літа, повідомив Reuters єврокомісар з питань сільського господарства Крістоф Хансен.
“Те, що буде погоджено, становитиме щось середнє між квотами в межах чинної Угоди про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ) та тимчасовими автономними торговельними заходами,” – заявив Хансен у в інтерв’ю Reuters. Єврокомісія запровадила режим автономних торговельних заходів (АТЗ, Autonomous Trade Measures) для України 4 червня 2022 року. Завдяки цьому країна змогла торгувати з ЄС фактично без обмежень.
До цього торгівля України з ЄС регулювалася угодою про вільну торгівлю, яка передбачала обмеження – квоти і мита – на експорт певних товарів, переважно аграрної продукції. Ці обмеження стосувалися майже п’ятої частини українського експорту в ЄС.
За час дії “торговельного безвізу” обмеження таки з’явилися, проте торгові преференції двічі подовжували. У травні минулого року зробити це вже було важко, а у 2025 році стало зрозуміло, що нового подовження не буде.
Водночас у Брюсселі пообіцяли, що знайдуть новий формат торговельних відносин з Києвом – ліберальніший, ніж був до війни, але й не такий вільний, як досі під час неї.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час переговорів з українським прем’єром Денисом Шмигалем на початку квітня пообіцяла, що параметри торгівлі між Україною та ЄС, що діятимуть після скасування АТЗ, гарантовано будуть кращими за ті, що діяли до 2022 року.
Покращення відбуватиметься в рамках ПВЗВТ, яка набула чинності з 2016 року.
Експорт роками мав велике значення для української економіки. А в ньому в останнє десятиліття, обійшовши металургію, наперед вийшла продукція АПК, яка у передвоєнні роки формувала від 10 до 20% ВВП України.
З початком російського вторгнення експорт обвалився, – передусім через втрату маршруту через Чорне море для українського зерна. Втрачені обсяги були такими великими, що у світі заговорили про загрозу глобальній харчовій безпеці – особливо в Африці та Азії. А в самій Україні різко обвалилися бюджетні надходження, значну частку яких забезпечували експортери.
Рішення ЄС про запровадження особливого режиму торгівлі з Україною стало порятунком. За підрахунками експертів, у найскрутніший для країни час воно дозволило перерозподілити потоки сільськогосподарської продукції вартістю приблизно 5 млрд доларів. Вже за підсумками 2022 року торгівля аграрною продукцією з ЄС злетіла до рекордних 16,5 млрд доларів. Це майже на 40% перевищило показники 2021 року.
А вже за підсумками 2024 року, за даними Eurostat, Україна увійшла у першу трійку найбільших експортерів сільгосппродукції до ЄС – після Бразилії та Британії.
За підсумками 2024 року АПК забезпечив 15% українського ВВП. Експорт сільгосппродукції за минулий рік становив 25 млрд доларів, або 60% від усього товарного експорту. І близько половини цього пішло саме до ЄС.
Під час дії “торговельного безвізу” між Україною та ЄС стався й повноцінний торговельний конфлікт. Після одностороннього виходу Росії із Чорноморської зернової ініціативи все навантаження лягло на суходільний маршрут через європейські “коридори солідарності”. Через додатковий приплив української аграрної продукції на європейський ринок деякі країни, особливо ті, що мають спільний кордон з Україною, передусім Польща, стикнулися з масовими протестами фермерів. Ті звинувачували українських експортерів у перенасичені ринку дешевим товаром, що буцім-то призвело до обвалу цін, а відтак, і прибутків європейських агровиробників.
Навесні 2023 протести фермерів з перекриттям кордонів вилилися у запровадження односторонніх заборон на деякі групи українського агроекспорту. Цей крок суперечив законодавству ЄС, але Брюсселю знадобився час і запровадження механізму “термінового гальмування” щодо чутливих товарів українського експорту, якщо він перевищує показники 2022 року, щоб стабілізувати ситуацію.
На додачу до економічних проблем питання українського аграрного експорту до ЄС стало й гострим політичним питанням, а у деяких країнах – Польщі, Угорщині, Словаччині, Румунії – чинником внутрішньої політики та виборів.
Після завершення дії АТЗ 5 червня можливим було просте повернення до угоди про вільну торгівлю (Deep and comprehensive free trade agreement, DCFTA) у тому вигляді, якою вона була на початок 2022 року з понад 20 безмитними квотами, з імпортними тарифами та торговими бар’єрами, проблемними для України. Це був би найменш бажаний для України варіант.
Але завдяки рішенню про перехідний період Україна та ЄС можуть лібералізувати умови торгівлі. Ця можливість передбачена самою угодою у статті 29. Де-факто поки що торгівля працюватиме за довоєнною угодою про вільну торгівлю, але термін обмежений сімома місяцями, тобто, сторони мають домовитися про зміни в цій угоді до кінця року. За оцінками експертів, зміни і обмеження стосуватимуться передусім експорту української пшениці, кукурудзи, цукру та курятини, – саме на них довоєнні безмитні квоти були значно меншими, ніж реальні обсяги експорту станом на час припинення пільг. І якщо для пшениці теоретично можна знайти інші ринки або ж спробувати відновити доступ на старі, то з іншими трьома позиціями буде складніше.
За даними Eurostat, сума українського експорту, що підпадала б під квоти, якби “торговельний безвіз” не діяв, минулого року сягала 5,4 млрд євро. Левову частку цих товарів становили ті самі кукурудза, пшениця, мʼясо птиці та цукор. Разом з тим, оглядачі відзначають, що завдяки відновленню Чорноморського коридору українські аграрії почали повертатися на традиційні ринки в Азії та Африці, а тому реальні втрати можна мінімізувати.
